Peculiarities of the Social Trauma Significance (on the Example of the AN-26 Catastrophe) for the Value and Motivation Sphere of Cadets

Ніна Ярош; Юлія Легецька

doi:10.32626/2227-6246.2022-55.194-214

Автор(и)

Ніна Ярош Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-5863-7600
Юлія Легецька Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6927-3117

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-55.194-214

Ключові слова:

соціальна травма, ціннісна сфера, мотиваційна сфера, стрес, військовослужбовці

Анотація

Мета статті - виявити особливості значення соціальної травми для ціннісно-мотиваційної сфери курсантів, які мали психологічний контакт із загиблими в катастрофі АН-26 військовослужбовцями та тими, які його не мали.

Для вирішення поставлених завдань у роботі використано теоретичні та емпіричні методи дослідження: тестування щодо визначення наявності соціальної травми з метою формування вибірки досліджуваних (методика незакінчених речень Сакса); методи діагностики значущих цінностей для курсантів (ціннісний опитувальник Шварца); методи дослідження мотивації до службової діяльності курсантів: «мотивація професійної діяльності» (методика К. Замфір у модифікації А. Реана), «методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач» (Т. Елерса); методи математичної статистики: критерій Мана-Уітні - визначення наявності відмінностей між групами вибірки; коефіцієнт кореляцій Спірмена дослідження тісноти зв'язку соціальної травми з ціннісно-мотиваційною сферою курсантів.

Результати дослідження. Військовослужбовцям, які мали психологічний контакт із загиблими в авіакатастрофі АН-26 курсантами, притаманна орієнтація на вибір таких цінностей, як «Безпека», «Стимуляція», «Самостійність», «Доброта». За допомогою проведеного дослідження було встановлено, що в контрольній групі переважають такі ціннісні орієнтації, як «Гедонізм» та «Влада», що обумовлено військовою діяльністю, яка формує особисту дисциплінованість та певну системність.

Висновки. У результаті проведеного дослідження за допомогою використання методів математичної статистики виявлено взаємозв'язок між значенням соціальної травми для ціннісно-мотиваційної сфери курсантів, які мали психологічний контакт із загиблими в катастрофі АН- 26 військовослужбовцями. Найтісніший зв'язок виявлено між значенням соціальної травми та такого ціннісного конструкту, як «Безпека». Аналіз наукової проблематики показав, що питання значення соціальної травми для ціннісно-мотиваційної сфери є відкритим з емпіричної та теоретичної точки зору та потребує його подальшого дослідження.

Посилання

Alloport, G. (1961). Values and our youth. Teachers College Record, 63, 211-219.

Atkinson, J. (1964). Indirect Analysis of unconscious motives. An Introduction to Motivation. Princeton, New York : Van Nostand.

Bilewicz, M., Witkowska, M., Pantazi, M., Gkinopoulos, T., & Klein, O. (2019). Traumatic Rift: How Conspiracy Beliefs Undermine Cohesion After Societal Trauma? Europe’s Journal of Psychology, 15(1), 8-292. Retrieved from https://doi.org/10.5964/ejop.v15i1.1699.

Blikhar, M. (2018). Dukhovni tsinnosti studentskoi molodi v suchasnomu ukrainskomu suspilstvi [Spiritual values of student youth in modern Ukrainian society]. Doctor’s thesis. Lviv : LvivLU [in Ukrainian].

Bouleh, Ph.(2020). Combat Exposure and Mental Health in the Military: the Role of Collective Identity: theses. Ph. Bouleh University Honors.

Cherniak, D. (2006). Kontseptsiia sotsialnykh zmin Petra Shtompky: teoretychni vytoky, strukturni elementy, znachennia [Petro Shtompka’s concept of social changes: theoretical origins, structural elements, meanings]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Seriia Sotsiolohiia. Psykholohiia. Pedahohika - Bulletin of T. Shevchenko National University of Kyiv. Sociology series. Psychology. Pedagogy, 24-25, 20-22 [in Ukrainian].

Franco, F. (2020). Understanding collective trauma. New England Psychologist. Retrieved from https://www.nepsy.com/articles/general/un-derstanding-collective-trauma. DOI : https://aip.scitation.org/doi/abs/10.1063/1.5005376.

Gopalan, V, Zulkifli, A., Alwi, A., & Mat, R. (2017). A Review of the Motivation Theories in Learning. AR in Education. The 2nd International Conference on Applied Science and Technology, 1-7. Retrieved from https://aip.scitation.org/doi/abs/10.1063Z1.5005376.

Heckhausen, H. (1977). Achievement motivation and its construct: A cognitive model. Motivation and emotion, 1 (4), 283-329.

Hirschberger, G. (2018). Collective Trauma and the Social Construction of Meaning. Frontier Psychology, 9, 1-14. Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01441.

Iliin, E. (2002). Motyvatsiia kak protses [Motivation as a process]. Motivatsiia i Motivy - Motivation and Motives. (Vol. 2), (pp. 512-525). Saint Petersburg : Piter [in Russian].

Khan, A. (2019). Examining the impact of different types of military trauma on suicidality in women veterans. Psychiatry Research, 274, 7-11. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.psychres.2019.02.025.

Klachko, V. (1999). Formuvannia motyvatsii do uchbovoi diialnosti [Formation of motivation for educational activities]. Extended abstract of candidate’s thesis. Khmelnytskyi : KhmelKU [in Ukrainian].

Krotiuk, K. (2021). Rozvytok tsinnisno-smyslovoi sfery viiskovosluzhbovtsiv, yaki braly uchast v boiovykh diiakh zony OOS [Development of the value-semantic sphere of servicemen who took part in the fighting in the environmental protection zone].

Kotlova L.O., Pyroh G. (Eds.), Aktualni problemy osobystisnoho zrostannia - Current issues of personal growth. Proceedings of the International Scientific and Practical Internet Conference, (pp. 188-191). Zhytomyr : ZytZU [in Ukrainian].

Kyrychenko, A. (2021). Motyvatsiinyi component yak odyn iz osnovnykh komponentiv struktury psykholohichnoi hotovnosti viiskovosluzhbovtsiv desantno-shturmovykh viisk do diialnosti v boiovykh umovakh [Motivational component as one of the main components of the structure of psychological readiness of airborne assault troops to combat operations]. Proceedings from MIIM’21: VI Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia “Aktualni problemy psykholohichnoi ta sotsialnoi adaptatsii v umovakh kryzovoho suspilstva" - The Sixth International Scientific and Practical Conference “Current issues of psychological and social adaptation in a crisis society". (pp. 114-199). Irpin : IrpIU [in Ukrainian].

Lazurna, N. (2021). Poniattia «kolektyvnoi travmy» ta problem resotsializatsii viiskovosluzhbovtsiv-uchasnykiv OOS [The concept of “collective trauma” and the problem of resocialization of servicemen participating in environmental protection].

Kozlovets M.A., Horokhova L.V., Sliusar V.M., Chaplinska O.V. (Eds.), Aktualni problemy suchasnoi filosofii ta nauky-vyklyky sohodennia - Current issues of modern philosophy and science-challenges of today. Proceedings of the Scientific and Theoretical Conference, (pp. 60-64). Zhytomyr : Vyd. O.O. Yeveniuk [in Ukrainian].

Maslow, A. (1954). Motivation and Personality. New York: Harper.

Maslow, A. (1959). New knowledge in human values. New York: Harper.

Morin, A. (2020). How Collective Trauma Impacts Your Health. VeryWell Mind. Retrieved from https://www.verywellmind.com/effects-of-collective-trauma-5071346.

Pachkovskyi, Yu., & Blikhar, M. (2018). Tsinnisnyi kontekst analizu post-modernykh sotsialnykh zmin [Value context of analysis of postmodern social changes]. Sotsialni tekhnolohii: aktualni problemy teorii ta praktyky - Social technologies: current issues of theory and practice, 77, 28-37 [in Ukrainian].

Parsons, T. (1935). The Place of Ultimate Values in Sociological Theory. The International Journal of Ethics, 45(3), 282-316.