Теорія латерального мислення та розвиток інформаційних скриптів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-57.90-108Ключові слова:
креативна психологія, теорія латерального мислення, вертикальне мислення, інформаційні скрипти, методи креативної трансформації, невмотивоване перегрупування елементів, отримання інформації, розширення інформаційного поляАнотація
Метою нашого дослідження є вивчення домінувальних напрямків теоретичних та емпіричних досліджень у парадигмі креативної психології, опис теорії латерального мислення та розробки інформаційних сценаріїв у цій парадигмі.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. Показано, що основними способами зміни та розвитку інформаційних скриптів у парадигмі теорії латерального мислення є: вільне, невмотивоване перегрупування елементів; інформації; розширення інформаційного поля, включення випадкової «зайвої» інформації до вже відомого індивіду фрейму; стрибкоподібний шлях розвитку певної ідеї. Визначено принципи латерального мислення: відкладання оцінки; випадковість; інформаційні стрибки в будь-який бік; сумніви; майбутнє; протилежність абсолютній впевненості.
Висновки. Виокремлено вертикальне та латеральне мислення. Наголошено на двох кардинальних, протилежних та взаємопов’язаних напрямах творчого процесу: асоціації та дисоціації елементів інформації, творення моделей-стереотипів та їх руйнування. Обґрунтовано можливість створення системи технологій та способів творчих перетворень. Зазначено, що все це має принципове значення для перспективи розробки психокорекційних та розвивальних програм у психології творчості. Виокремлено базові актуальні проблеми психології творчості (ТВОРЧИЙ ПРОЦЕС – РЕЗУЛЬТАТ – ОСОБИСТІСТЬ ТВОРЦЯ), визначено науковий контекст, передумови виникнення, проблеми становлення творчої особистості в психології та домінувальні орієнтири для подальшого пошуку та здійснення емпіричних досліджень.
Посилання
Ball, G.О. (2017). Ratsiohumanistychna oriientatsiia v metodolohii liudynoznavstva [Rational humanistic orientation in the Methodology of Anthropology]. Kyiv: SKD Publishing House [in Ukrainian].
Honcharuck, Nataliia, & Onufriieva, Liana. (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of levels of communicative actions’ constructing]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97–117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
de Bono, Edward (2015). Henialno! Instrumenty resheniia kreatyvnykh zadach = Serious Creativity: Using the Power of Lateral Thinking to Create New Ideas [Ingenious! Tools for solving creative problems]. Moskva: Alpina Publisher [in Russian].
Freud, S. (1992). Der Witz and seine Beziehung zum Unbewussten. 2nd ed. Frankfurt: Frankfurt am Main.
Ivashkevych, Ed., & Hudyma, A. (2019). Psychological ways of the development of intercultural competence of pupils in the field of “Foreign Language Education” (according to the experience of education in foreign countries). Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 49, 84–105. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.84-105.
Maslow, А. (1982). Samoaktualizatsiia. Psikhologiia lichnosti. Teksty – Selfactualization. The Psychology of a Personality. Texts. (pp. 108–116). Moskva: MGU Publishing House [in Russian].
May, R. (1975). The courage to create. (pp. 217–227). New-York.
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W.Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics. Series: Psychology, 26(1), 265–285. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285.
Nabochuk, A. (2021). The developing of the teacher’s creativity by using authentic material at the lessons. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 52, 182–203. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-52.182-203
Onufriieva, L.А. (2017). The Psychology of Professional Realization of a Future Specialist’s Personality: Theoretical and Methodological Aspect. BonusLiber: Rzeszów. ISBN 978-83-65441-83-6.
Pototska, І. (2014). Psykholohichni umovy rozvytku pedahohichnoi obdarovanosti u maibutnikh uchyteliv [Psychological conditions for the development of pedagogical talent of future teachers]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Rogers, C. (1993). O gruppovoi psikhoterapii [About group Psychotherapy]. (Transl.). Moskva: Gil-Estel [in Russian].
SAMOAL test (2020). Retrieved from psytests.org/shostrom/samoal-run.html/
Suler, J.R. (1980). Primary process thinking and creativity. Psychological Bulletin, 88, 144–165.
Urban, K.K., & Jellen, H.G. (1989). Assessing creative potential (via drawing production): the test for creative thinking. New-York: Drawing production (TCT-DP).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Набочук Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
