Фасилітативна взаємодія як механізм актуалізації «Я-реального» та «Я-ідеального» особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-58.227-246Ключові слова:
фасилітативна взаємодія, «Я-реальне», «Я-ідеальне», психологічні новоутворення особистісного та міжособистісного характеру, саморозвитокАнотація
Мета дослідження: визначити принципи фасилітативної взаємодії в процесі міжособистісного спілкування на уроках, показати фасилітативні аспекти автономії учнів, описати фасилітацію як феномен міжособистісної комунікації, відобразити природу та генезис фасилітативної взаємодії за власними емпіричними дослідженнями, щоб довести, що фасилітативна взаємодія є механізмом актуалізації «Я-реального» та «Я-ідеального» особистості.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення, а також використано пілотне дослідження як емпіричний метод.
Результати дослідження. Показано, що фасилітація – це зміна ефективності діяльності учня впродовж контакту з учителем або з іншими школярами. Навіть пасивна присутність педагога в класі великою мірою активізує учнів, спрямовує їхню діяльність у потрібному напрямку, стабілізує її поза цілеспрямованими діями з боку педагога. Однак, феномен фасилітації має неабиякий вплив тільки в тому випадку, якщо педагог є авторитетним, референтним, визнаним. Тоді в результаті педагогічної взаємодії виникають різні психологічні новоутворення особистісного та міжособистісного характеру, які прийнято називати «змінами» або «феноменами».
Висновки. Доведено, що одним зі значущих конструктивних феноменів фасилітативної взаємодії є психологічний статус особистості, без набуття якого не може існувати процес активного, послідовного прогресивного розвитку і саморозвитку особистості. Психологічний статус характеризує не тільки реальне місце учня в системі міжособистісних взаємостосунків, але й позицію в класі, сім’ї, групах однолітків, яку він відносить до самого себе. Потреба в побудові себе як особистості, у самовдосконаленні тощо не виникає спонтанно – вона становиться в процесі фасилітативної взаємодії. Саме психолого-педагогічні впливи дозволяють учневі усвідомити розбіжність «Я-реального» та «Я-ідеального», без чого не може відбутися особистісний розвиток.
Посилання
Allport, G.V. (1998). Lichnost v psikhologii: Teorii lichnosti [Personality in Psychology: Theories of Personality]. Moskva; St. Petersburg: KSP: YUVENTA [in Russian].
Anderson, T., Liam, R., Garrison, d.R., & Archer, W. (2001). Assessing Teacher Presence in a Computer Conferencing Context. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/228749393_Assessing_Teaching_Presence_in_a_Computer_Conferencing_Context.
Brophy, J. (2006). History of Research on Classroom Management. In C. M. Evertson & C. S. Weinstein (Eds.), Handbook of Classroom Management. Research, Practice, and Contemporary Issues, 17-43. Malwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.
Cannon, R., & Newble, d. (2000). A Guide to Improving Teaching Methods. A Handbook for Teachers in University and Colleges. London: Kogan Page.
Clifton, J. (2006). Facilitator talk. ELT journal, 60(2), 142-150.
Crosby, R.H.J. (2000). AMEE Guide No 20: The Good Teacher is more than a Lecturer-the Twelve Roles of the Teacher. Medical Teacher, 22(4), 334-347.
donald, H., Chemelsky, B., & Palmer M. (1982). Nursery rhymes and prose passages: Preschooler's liking and short-term retention of story events. Developmental Psychology, 18(1), 49-56.
Evertson, C.M., & Weinstein, C.S. (2006). Handbook of Classroom Management. Research, Practice, and Contemporary Issues. Mahwah, NJ: Lar- ence Erlbaum Associates, Inc.
Grasha, A.F. (1994). A Matter of Style: The teacher as Expert, Formal Authority, Personal Model, Facilitator, and delegator. College Teaching, 42(4), 142-149.
Hmelo-Silver, C.E., & Barrows, H.S. (2006). Goals and Strategies of a Problem-Based Learning Facilitator. Interdisciplinary Journal of ProblemBased Learning, 1(1), 4.
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. Psycholinguistics - Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97-117. Retrieved from https://doi. org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Prob- lemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern Psychology”, 49, 106-130. Retrieved from https://doi. org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130.
Khupavtseva, Nataliia, & Lohvina, Oksana (2022). The Process of Facilita- tive Learning as the Basis of the Humanization of Education. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 56, 171-188. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-56.171-188
Khupavtseva, Nayaliia, & Kurytsia, denys (2022). The theory of attraction and the principles of facilitative interaction. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 55, 131-149. Retrieved from https://doi. org/10.32626/2227-6246.2022-55.131-149
Khupavtseva, Nataliia, & Vashchenko, Iryna (2021). Psychological content of facilitative interaction. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 54, 209-231. Retrieved from https://doi. org/10.32626/2227-6246.2021-54.209-231
Lakin, M. (1972). Interpersonal encounter. Theory and practice in sensitivity training. New-York: Penguin Books.
Mykhalchuk, N., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Analysis of different Types of discourse. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 50, 188-210. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227- 6246.2020-50.188-210.
Onufriieva, L., & Ivashkevych, Ed. (2021). The development of learner's autonomy by the way of the formation of social intelligence. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» - Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 51, 9-32. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.9-32
Rogers, C.R. (1983). Freedom to learn for the 80'S. Columbus: Charles E. Merril Publ. Co.
Zajonc, R., & Sales, S. (1996). Social facilitation of dominant and subordinate responses. Journal of Experimental Social Psychology, 2, 160-168.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Хупавцева Наталія, Славіна Наталія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.