Психологічні принципи розвитку емоційних компонентів образу світу майбутніх перекладачів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2024-64.48-68Ключові слова:
образ світу майбутнього перекладача, перекладацька діяльність, результат перекладацької діяльності, комунікативна потреба, мотив, комунікативна інтенція, думка перекладачаАнотація
Мета дослідження – дослідити психологічні принципи розвитку емоційних компонентів образу світу майбутніх перекладачів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Метод констатувального дослідження використаний у якості емпіричного методу.
Результати дослідження. Запропоновано важливі психологічні принципи розвитку емоційних компонентів образу світу майбутніх перекладачів: 1. Принцип актуалізації свідомості особистості. 2. Принцип управління емоціями людини. 3. Принцип мотивації досягнення. 4. Принцип актуалізації емпатії. 5. Принцип розвитку соціальних навичок учнів.
Показано, що досить значущим елементом предметного змісту перекладацької діяльності майбутніх перекладачів є образ світу. Останній – це саме те, в чому матеріалізується, втілюється перекладацька діяльність. Отже, в якості продукту аудіювання постає умовивід, який стає зрозумілим перекладачеві в процесі рецептивної діяльності. Умовивід може бути усвідомленим як продукт діяльності, а може і не усвідомлюватися, виконувати роль так званого «проміжного рішення», прийнятого суб’єктом перекладацької діяльності в її процесі. Зокрема, продуктом говоріння постає висловлювання.
Висновки. Доведено, що найважливішим елементом предметного змісту перекладацької діяльності постає її результат. Результатом говоріння, наприклад, є характер розуміння реципієнтом почутої інформації. Результатом аудіювання, зокрема, є розуміння змісту та смислу сприйнятої інформації. Проте, експлікація перекладацької діяльності в так званій нематеріальній формі продукту та результату значно відрізняють її від будь-якого іншого виду діяльності. Водночас перекладацька діяльність за своєю структурою та спрямованістю в цілому відповідає загальному визначенню діяльності. Комунікативна потреба, відображуючись у мотиві та комунікативному намірі, визначає мету перекладацької діяльності. Ця мета знаходить своє відображення в предметі, тобто в тому, саме на що вона спрямована, отже, – в самому змісті думки. Так, беззаперечним є внутрішній нерозривний зв’язок між структурною організацією перекладацької діяльності та її предметним змістом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Івашкевич Ернест
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.