Діалогічна позиція студентів-психологів

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.152-169

Keywords:

діалогізм, діалогічна позиція, психолог, проективна методика, суб’єкт.

Abstract

Проаналізовано феномен діалогізму та діалогічної позиції психолога. Досліджено діалогічну позицію як особливу позицію, зміст якої визначається прагненням людини взаємодіяти із суб’єктом, висловити йому свої переживання і почути у відповідь особистісну інформацію. Доведено, що діалогічна інтенція пацієнта відновиться (відродиться) лише у відповідь на «зустріч» зі світом іншої свідомості, опосередковану діалогічним спілкуванням. Розглянуті особливості формування діалогічної позиції у суб’єктів учбово-професійної діяльності – студентів закладів вищої освіти, майбутніх практичних психологів. Запропоновано психодіагностичну процедуру для виявлення рівнів прояву діалогічної позиції. Змодельовано діагностичну процедуру, сутність якої полягає у моделюванні спеціальних умов, які досліджуваний міг би розглянути як ситуацію діалогічного спілкування. Було проведено три проективні діагностичні процедури, однакові для всіх груп: група студентів отримала завдання описати зображення людини на портреті як уявного можливого партнера по спілкуванню, поставити кілька запитань цьому «партнерові», потім вони мали описати себе «ніби очима цієї людини». Виявлено три рівні розвитку діалогізму в студентів – майбутніх психологів: низький, середній і високий, вивчено їх специфічні ознаки. Загалом, результати проведених досліджень свідчать про дуже низький рівень розвитку діалогічної інтенції у студентів – майбутніх практичних психологів (підкреслимо, що цей висновок ми робимо не лише на підставі даних описаних досліджень, а й використання інших діагностичних процедур). Можна ризикнути висловити гіпотезу, що діалогічна інтенція хоч і є рисою особистості, але ж такою, що формується в ранньому онтогенезі й залишається незмінною. Було встановлено, що про наявність діалогічної інтенції свідчать висловлювання досліджуваних, що виходять за суто зовнішні характеристики, включають у себе роздуми про особистісні властивості персонажа, особливості його життєвого шляху. Узагальнено результати проведених досліджень, що свідчать про дуже низький рівень розвитку діалогічної інтенції у студентів – майбутніх практичних психологів.

Author Biography

Микола Папуча, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Доктор психологічних наук, професор

References

Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. Москва : МГУ, 1980. 126 с.

Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. Киев : Изд-во «Основа», 2006. 408 с.

Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. Москва : Наука, 1979. 320 с.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Москва : Просвещение, 1968. 464 с.

Бубер М. Я и Ты. Квинтэссенция. Философский альманах 1991 года. Москва : Политиздат, 1992. С. 294–370.

Выготский Л.С. Полное собрание сочинений. Т. 1. Москва, 2015. 747 с.

Копьев А.Ф. Психологическое консультирование: опыт диалогической интерпретации. Вопросы психологии. 1990. № 3. С. 17–25.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. Москва : Прогресс, 1990. 368 с.

Панок В.Г., Чепелєва Н.В. Професійний відбір. Основи практичної психології. Київ : Либідь, 1999. С. 228–236.

Штепа О.С. Головні ідеї інтенціональної концепції особистісного самоздійснення. Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. Вип. 41. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. C. 442–461.

Armenta, B.E., Knight, G.P., Carlo, G., & Jacobson R.P. (2010). The relation between ethnic group attachment and prosocial tendencies: The mediating role of cultural values. European Journal of Social Psychology, 41, 107–115.

Dafermos, M. (2018). Rethinking Cultural-Historical Theory: A Dialectical Perspective to Vygotsky. Singapore : Springer Nature Singapore Pte Ltd.

Pakaslahti, L., Karjalainen, A., & Keltikangas-Järvinen, L. (2002). Relationships between adolescent prosocial problem-solving strategies, prosocial behavior, and social acceptance. International Journal of Behavioral Development, 26 (2), 137–144.

Tsang, J.-A. (2006). Gratitude and prosocial behavior: An experimental test of gratitude. Cognition and Emotion, 20 (1), 138–148

Published

2018-10-16

How to Cite

Папуча, М. (2018). Діалогічна позиція студентів-психологів. Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology", (42), 152–169. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.152-169