Життєстійкість та її зв’язок із цінностями особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-42.211-231Keywords:
життєстійкість особистості, компоненти життєстійкості, цінності, життєві смисли.Abstract
У статті розглянуто феномен життєстійкості та його зв’язок із ціннісними аспектами особистості. Життєстійкість аналізується як основний ресурс перетворення життєвих подій у нові можливості всупереч зовнішнім негараздам. Визначено, що життєстійкість є психологічним аналогом життєвої сили людини, що відображає ступінь подолання нею певних стресових ситуацій. Американські психологи Д. Кобейса та С. Мадді вперше представили концепцію життєстійкості та дослідили, що цей феномен складається з трьох складових: залученості, контролю та прийняття ризику. З’ясовано, що таке розуміння явища життєстійкості розширює існуючу традиційну ідею, яка переважно зводиться до трикомпонентної структури та визначає вміння підтримувати здоров’я, оптимальний рівень працездатності й активності в стресових умовах. Найважливішим психологічним атрибутом зазначеного явища є його функціонування як відкритої динамічної системи на основі самоорганізації та самовизначення. Визначено, що життєстійкість може бути чинником оптимальної самореалізації та психологічної якості життя людини і ключовою особистісною змінною, що опосередковує вплив стресових чинників на соматичне здоров’я та на успіх діяльності особистості.
Представлено результати емпіричних досліджень компонентів життєстійкості, що формуються та розвиваються як цілісне особистісне утворення. Виявлено взаємозв’язок життєстійкості з цінностями особистості. Проведено кореляційний аналіз компонентів життєстійкості з такими важливими особистісними параметрами, як: цінності, цілі, смисли, психологічне благополуччя і показники самоставлення, самоприйняття, самовпевненість і самоефективність та виявлено, що життєстійкість є тією установкою, яка надає життю цінності та смислу в будь-яких ситуаціях. Отримані результати дали змогу встановити, що життєстійкість має тісні зв’язки з цінностями особистості, що проявляються як особливе ставлення людини до себе й оточуючого світу.
References
Алешина Е.Ю., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М., Кроз М.В. Измерение иуровня самоактуализации личности. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. Москва : Изд-во МГУ, 1987. 144 с.
Куликов Л.В. Психогигиена личности: Основные понятия и проблемы. Санкт-Петербург : СПбГУ, 2004. 464.
Леонтьев Д.А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации. Ученые записки кафедры общей психологии МГУ имени М.В. Ломоносова. Т. 1 / Под ред. Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева. Москва : Смысл, 2002. С. 56–65.
Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). Москва : Смысл, 2000. 16 с.
Леонтьев Д.А., Рассказова Е.И. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл, 2006. 63 с.
Мадди С. Смыслообразование в процессе принятия решений. Психологический журнал. Москва : ИП РАН, 2005. № 26 (6). С. 87–101.
Маклаков A.Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях. Психологический журнал. Москва : ИП РАН, 2001. № 22 (1). С. 16–24.
Oсин E.Н., Леонтьев Д.A. Апробация русскоязычных версий двух шкал экспресс-оценки субъективного благополучия : Материалы III Всероссийского социологического конгресса. Москва : Институт социологии РАН, Российское общество социологов, 2008. URL:
https://studfiles.net/preview/3220668/page:3/
Сердюк Л.З., Купрєєва О.І. Особистісний ресурс життєстійкості студентів із соматичними захворюваннями. Актуальні проблеми психології: Загальна психологія. Історична психологія. Етнічна психологія. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАРН України, 2015. Вип. 9 (7). С. 311–317.
Столин В.В., Пантилеев С.Р. Опросник самоотношения. Практикум по психодиагностике: Психодиагностические материалы. Москва, 1988. С. 123–130.
Титаренко T.M., Ларіна Т.О. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Київ : Марич, 2009. 76 с.
Фоминова А.Н. Жизнестойкость личности: монография. Москва : МПГУ, Прометей, 2012. 152 с.
Шварцер Р., Ерусалем М., Рамиок В. Русская версия шкалы общей самоэффективности Р. Шварцера и М. Ерусалема. Иностранная психология. 1996. № 7. С. 71–77.
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: the exercise of control. N.Y. : W. H. Freeman & Co.
Baranauskienė, І., Serdiuk, L., & Chykhantsova, O. (2016). Psychological characteristics of school-leavers’ hardiness at their professional selfdetermination. Social Welfare: Interdisciplinary Approach, 2 (7), 64–73.
Deci, E., & Ryan, R. (1985). Intrinsic motivation and self-determination in human behavior. New York : Plenum Press.
Haghighatgoo, M., Besharat, M.A., & Zebardast, A. (2011). The relationship between hardiness and time perspective in students. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 30. 2nd World Conference on Psychology, Counselling and Guidance – 2011. (pр. 925–928). Retrieved from http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1877042811020040.
Khoshaba, D. & Maddi, S. (1999). Early Antecedents of Hardiness. Consulting Psychology Journal, 51 (2), 106-117. Retrieved from http://psycnet.apa.org/record/1999-03308-005.
Kobasa, S. (1979). Stressful life events, personality and health. Journal of Personality and Social Psychology, 37, 1–11. Retrieved from www.researchgate.net/publication/22682825.
Kobasa, S.C, Maddi, S.R., & Kahn, S. (1982). Hardiness and health: a prospective study. Journal of Personality and Social Psychology, 42 (1), 168-177. Retrieved from http://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2F0022-3514.42.1.168.
Maddi, S.R. (1987). Hardiness training at Illinois Bell Telephone. In P. Opatz (Ed.). Health promotion evaluation, 101–115.
Maddi, S. (2004). Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology, 44, 279–298. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0022167804266101.
Maddi, S., & Khoshaba, D. (1994). Hardiness and Mental Health. Journal of Personality Assessment, 63 (2), 265–274.
Maksimenko, S., & Serdiuk, L. (2016). Psychological potential of personal self-realization. Social welfare: interdisciplinary approach, 1 (6), 92–100.
Ryff, C. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69, 719–727.
Serdiuk, L. (2011). Psychological well-being of future specialists in the integrated educational environment and the factors of its formation. Social welfare: interdisciplinary approach, 1, 44–51.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.