Психологічна ресурсність як предиктор етичних поглядів особистості

Abstract

Сформульовано проблему зумовленості характеру поглядів людини на дії інших її психологічною ресурсністю, тобто здатністю актуалізовувати власні психологічні ресурси. Теоретично простежено вплив культури індивідуалізму на інтерпретацію людиною ситуації міжособистісних взаємин в етичному і моральному аспектах. Психологічні ресурси особистості виведено чинником, що зумовлює характер розв’язання людиною життєвих ситуацій, змістом яких є морально-етична проблема. З метою з’ясування характеру зумовленості інтерпретації людиною ситуації міжособистісних взаємин її власними психологічними ресурсами застосовано прийом моделювального експерименту. Зокрема, досліджуваним – 120 осіб 17–56 років – було запропоновано ознайомитись з описом проблемної ситуації міжособистісних взаємин і проранжирувати персонажів цієї історії згідно з етичними міркуваннями. Емпірична гіпотеза полягала у припущенні, що особи з різним рівнем психологічної ресурсності вважатимуть етичними дії різних персонажів ситуації. За результатами моделювального експерименту встановлено, що особи з високим рівнем психологічної ресурсності відносно нетипової ситуації міжособистісної взаємодії здатні сформулювати саме етичний погляд, а не лише надати моральну оцінку реальності. Високий рівень сформованості ресурсу допомоги іншим і уміння вміщувати власні ресурси є предикторами такого етичного погляду особистості, за якого вона інтерпретує дії інших, як спрямованих на доброту і підтримку. За особливостями психологічної ресурсності можна виокремити осіб із різним типом виявлення етичних поглядів, а саме: а) осіб, які, прагнучи успіху, не розкривають етичного погляду на життєву ситуацію; б) осіб, які окреслюють етичний погляд через ідентифікацію з найвпливовішою особою у цій ситуації; в) осіб, які визначають власний етичний погляд на життєву ситуацію шляхом знаходження гармонії у взаєминах.