Становище старіючої людини в суспільстві в епоху сучасних трансформацій цивілізації
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-35.%25pKeywords:
старість, процес старіння, «старійшина», старечий вік, суспільство.Abstract
У статті досліджуєть-
ся проблема старечого віку, а також розглядається становище старіючої
людини в суспільстві у період трансформаційних цивілізаційних змін.
Проаналізовано зміни, які відбуваються у сфері цінностей старіючої лю-
дини, оскільки перед нею з’являються нові проблеми та завдання, ха-
рактерні для процесу старіння. Визначено, що хоча старість це природне
явище і є одним із найважливіших періодів розвитку, сучасна людина
із задоволенням би «викреслила» її зі свого життя. Показано, що при-
сутність в сім’ї і товаристві літніх людей створює основу для розвитку
особистості індивіда і всього соціуму в цілому. Доведено, що завдяки спі-
віснуванню і взаємодії різних поколінь, соціум трансформується в єди-
не інтегроване ціле. Виявлено, що коли б не старші люди, то неможливо
було б уявити собі існування різних форм громадського життя, а також
багатьох видів активності, яка здійснюється з почуття солідарності або
безкорисливості. Визначено, що відношення суспільства до літніх людей
є дієвим індикатором рівня культурного і духовного розвитку цього со-
ціуму, а процес старіння має багатоаспектний характер як в особистіс-
ному, так і в соціальному плані, адже це чинник розвитку гуманітарних
принципів, підходів і співпраці. Доведено, що жодне суспільство, праг-
нучи до зміцнення почуття ідентифікації і особистісного розвитку, не
може існувати без людей похилого віку. Крім того, молоде покоління,
утримуючи зв’язок з духовним і матеріальним світом «старійшин» (літ-
ніх людей), може розвиватися набагато краще. Зроблено висновки, що
завдяки літнім людям індивіди, як і суспільство в цілому, використову-
ють їх духовні досягнення, досвід і мудрість, а співіснування молодих і
людей похилого віку потрібне для підтримки безперервності і культур-
ної ідентичності цих двох взаємодіючих і взаємопроникаючих груп.
References
Boski P. Tożsamość a odmienność kulturowa / P. Boski, M. Jarymowicz, H. Malewska-Peyre. – Warszawa 1991.
Budzyńska E. Wychowanie prospołeczne w rodzinie (w:) W trosce o rodzinę / E. Budzyńska; pod red. W. Świątkiewicz. – Katowice 1994.
Celęcek G. Rodzina – jej przemiany oraz zagrożenia i problemy wychowawcze. – Mazowieckie Studia Humanistyczne, 2005.
Czerwiński M. Życie po miejsku. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1974.
Dudek M. Wsparcie osób starszych w Polsce – wybrane problemy / M. Dudek, M. Murat. – 1999.
Goode W. J. World Revolution and Family Patterns (w:) Socjologia małżeństwa i rodziny / W. J. Goode; pod red. F. Adamski. – Warszawa : PWN, 1982.
Jakubowska H. Społeczne wytwarzanie starości: definicje, granice, konteksty (w:) Patrząc na starość. – Poznań : Naukowe UAM, 2009.
Kapała M. Duchowy rozwój człowieka – między biernością i aktywnością (w:) Bierność społeczna. Studia interdyscyplinarne / M. Kapała, T. Frąckowiak; pod red. A. Keplinger. – Warszawa : Eneteia, 2008.
Kawula S. Wsparcie społeczne (w:) Elementarne pojęcia pedagogiki społecznej i pracy socjalnej / S. Kawula; pod red. D. Lalak, T. Pilch. – Warszawa : Akademickie «Żak», 1999.
Kijak R. J. Starość, między diagnozą a działaniem, Publikacja współfinansowana ze środków Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu Społecznego / R. J. Kijak, Z. Szarota. – Warszawa, 2013.
Kocemba J., Zarys gerontologii kliniczne / pod red. T. Grodzic ki. – Kraków : Wydawnictwo MCKP, Uniwersytet Jagielloński, 2000.
Konieczna-Woźniak R. Zaangażowanie ludzi starszych w przekaz międzypokoleniowy (w:) Dorosłość wobec starości. Oczekiwania – radości – dylematy, Poznań : Wydawnictwo Naukowe UAM 2008.
Leszczyńska-Rejchert A. Człowiek starszy i jego wspomaganie – w stronę pedagogiki starości. – Olsztyn : Wyd. Uniwersytetu Warmińsko- Mazurskiego, 2010.
Mariański J. Religijność społeczeństwa polskiego w perspektywie europejskiej. – Kraków : NOMOS, 2004.
Minkiewicz A. Kryzys więzi rodzinnych i niektóre jego konsekwencje społeczne i kulturowe (w:) Rodzina – jej funkcje przystosowawcze i ochronne / red. E. Hałoń. – Warszawa, 1995.
Posłuszna M. Aktywność rodzinna i społeczna osób starszych, Nowiny Lekarskie, 2012.
Pospiszyl K. Ojciec a rozwój dziecka / K. Pospiszyl. – Warszawa 1980.
Pospiszyl K. Trudności w sprawowaniu roli ojczyma // Małżeństwo i rodzina. – 2004. – nr. 3.
Rembowski J., Rodzina w świetle psychologii, WSiP, Warszawa 1986.
Skałbania B. Poradnictwo pedagogiczne. Przegląd wybranych zagadnień, Wydaw. Impuls, Kraków, 2009.
Spock B. O rodzicielstwie, wyd. Państwowy Zakład Wydawnictw Lekarskich. – Warszawa, 1992.
Szymańska J. Wsparcie społeczne / J. Szymańska, J. Sienkiewicz // Currents Problem off Psychiatry. – 2011. – nr. 12 (4).
Szczepański J. Elementarne pojęcia socjologii. – PWN, 1970.
Tyszka Z. Rodzina w świecie współczesnym – jej znaczenie dla jednostki i społeczeństwa,(w:) Pedagogika społeczna, red. T. Pilch, I. Lepalczyk. – Warszawa, 1995.
Wojtczak D. Ludzie starzy i starość w polityce społecznej // Praca socjalna, 2005.
Zawadzka E. Funkcje rodziny dawniej i współcześnie. Podobieństwa i różnice – studium teoretyczne // Instytucja rodziny wczoraj i dziś Perspektywa interdyscyplinarna Tom 1Między prawem i rynkiem / pod red. K.M. Stępkowska,
J. K. Stępkowska. – TOP, 2012.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.
