Теоретичні аспекти проблеми розвитку уваги розумово відсталих молодших школярів у процесі навчання

Abstract

Розглянуто теоритичні аспекти розвитку уваги у навчальному процесі розумово відсталих молодших школярів. Зазначено, що особливе місце та регулююча функція уваги, яка є стрижнем засвоєння дитиною суспільного досвіду у процесі навчання та виховання, оскільки саме увага є необхідною умовою внутрішньої психічної діяльності; та визначає ефективність здійснення будь-якої зовнішньої практичної діяльності. З’ясовано, що використання положень теорій культурно-історичного розвитку психіки Л.С. Виготського, концепції формування вищих психічних функцій – довільних, регульованих свідомістю є продуктивним для розв’язання проблеми психічного розвитку молодших школярів з розумовою відсталістю. Показано, що пріоритетним вважається й використання діяльнісного підходу, а саме теоретичного положення про те, що психічне формується (розвивається, коригується) в діяльності (О.М. Леонтьєв) передусім у провідній. Встановлено, що провідним видом діяльності для молодших школярів є учбова, через яку, особливо за умови її спеціальної організації, здійснюється ефективний розвиток психіки, включаючи й увагу. Встановлено зв’язок сформованості уваги у молодших школярів з ефективністю їх пізнавальної діяльності, учіння та процесу навчання. Визначено певні умови розвитку та активізації уваги на уроці (добір змісту навчання, використання різноманітних методів, урахування рівня сформованості у дитини уваги, її індивідуальних властивостей; індивідуальних властивостей учня та ін.). Зроблено висновок про те, що корекційно-спрямований навчальний процес, метою якого є не лише засвоєння школярами суспільного досвіду у вигляді знань і способів дій (навичок і вмінь), необхідних для життєдіяльності, а й розвиток дитини, містить можливості розвитку уваги у розумово відсталих молодших школярів.