Особливості включеної та невключеної супервізії в структурі вищої освіти соціальних працівників

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі практичного навчання студентів випускних курсів спеціальності «Соціальна робота». Обґрунтовано важливу роль супервізії, яка є методом практичного навчання, що добре зарекомендував себе, необхідною передумовою самостійної професійної діяльності. У статті розглянуто включені й невключені способи супервізії, застосовувані в стратегічному й короткострокових системних підходах у консультуванні соціальної сфери. Визначено, що до невключеної супервізії відносяться ситуації, коли, супервізований, опираючись на свої записи, обговорює із супервізором конкретний випадок і/або дає супервізору відео- або аудіозаписи сеансу. Під включеною супервізією розуміють проведення супервізованим консультацій з клієнтом у кімнаті з відеокамерою зі спостереженням супервізора, який направляє хід пси- хологічного консультування по телефону або за допомогою вставленого у вухо мікрофона або викликає супервізованого для обговорення конкретних моментів. Проаналізовано досвід впровадження стратегічного й короткострокового підходу до консультування клієнтів соціальної сфери, який використовується на кафедрі психології Чорноморського державного університету імені Петра Могили, де поряд із провідним методом – супервізією – також активно проводяться імітаційні консультаційні сесії, у ході яких здійснюються фасилітація й супервізія. Доведено, що соціальні працівники-початківці, які пройшли навчання за допомогою методу супервізії, демонструють набагато більш високий рівень готовності до самостійної професійної діяльності, порівняно з фахівцями, що пройшли лише традиційне навчання; найбільш складний аспект навчання – навчання мистецтву нововведень, які необхідні, тому що і клієнти, і їх проблеми змінюються й вимагають створення нових підходів.