Копінг як вихід із ситуації конфлікту

Abstract

Констатується, що конфлікт можна розглядати як один із різновидів складних життєвих ситуацій. Складну життєву ситуацію охарактеризовано за трьома ознаками: 1) уміння і навички людини піддаються серйозному випробуванню; 2) немає готових рішень або неможливо їх використати; 3) неможливо передбачити наслідки дій. Показано найпоширеніші на даний час концепції людської поведінки, спрямовані на вирішення конфлікту. Зазначено, що копінг як стратегія виходу з конфлікту цілісно і комплексно не вивчався. Основними теоретичними підходами до вивчення копінгу в зарубіжній психології є теорія Н.Хаан і Т.Кроубера, де копінг розглядається як специфічний его-процес, теорія Моуза, який стверджував, що копінг є відносно стійкою характеристикою особистості, а також когнітивно- феноменологічна теорія опанування стресу Лазаруса і Фолкман, які вивчали питання ментального конструювання концепту загрози при зіткненні зі стресором. Серед вітчизняних дослідників необхідно виділити концепцію «пошукової активності» Л.І.Божович та теорію захисно-адаптивних механізмів А.А.Налчаджяна. Констатується можливість розгляду копінгу як стратегії виходу з конфлікту з точки зору перерахованих вище теорій опанування. Розглянуто також ресурси копінгу та кореляцію вибору стратегій опанування в конфліктній ситуації з самоефективністю особистості. Зроблено висновок, що стратегії поведінки в конфлікті можуть бути співвіднесені з копінг-стратегіями, виділеними у різних теоріях копінгу, а також, що центральним ресурсом опанування є переконання особистості у своїй здатності впливати на зовнішній світ і події, що відбуваються.