Особливості використання методів психокорекції у роботі з психічною травмою

Abstract

У статті здійснено аналіз проблеми використання психокорекційних методів у контексті роботи із проблемою психічної травми. Проаналізовано психоаналітичний підхід, екзистенційну, біхевіоральну, розмовну терапію і трансактний аналіз у контексті методологічного апарату. Представлено поняття «психічна травма» та надано його короткий аналіз. Доведено, що мистецтво є відображенням внутрішнього стану автора – це сприяє пізнанню змісту несвідомого. Проективні методики показують виключну здатність сприяти у вирішенні проблеми травмівних переживань шляхом зняття напруження та об’єктивування несвідомих тенденцій психіки. Здійснено аналіз стандартизованих методів дослідження психіки особистості та встановлено, що вони здатні констатувати наявність проблемної ситуації. Сприяння вирішення такої ситуації можуть надати нестандартизовані методи, які не спрямовані на розуміння внутрішнього сенсу, а проективні, що виявляють несвідомі аспекти у психіці суб’єкта. Розкрито аспекти малюнкової проекції та представлені її особливості у психотерапевтичній роботі. Наголошено на необхідності вміння інтерпретувати отримані результати, що передбачає врахування таких особливостей: аналіз отриманого матеріалу, синтез, співставлення з уже існуючим матеріалом та подання його суб’єктові. У статті увага акцентується на ефективності психоаналітичного використання проективних методів, які дозволяють об’єктивувати системні характеристики психіки, що необхідно при роботі із психічною травмою. Аналіз несвідомих змістів, що лежать в основі травмуючої ситуації може бути усвідомленим суб’єктом завдяки застосуванню таких методів і технік, які мають глибинне спрямування. Встановлено, що формалізований шлях пізнання може породжувати артефакти через викривлення отриманої інформації, адже не враховується індивідуальність самого суб’єкта.