Особливості використання методів психокорекції у роботі з психічною травмою

Authors

  • Л.О. Сіпко

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25p

Keywords:

психічна травма, психокорекційні методи, проективні методи, глибинно-психологічне пізнання, системні характеристики психіки, тестові методики, психоаналіз, несвідоме, інтерпретація.

Abstract

У статті здійснено аналіз проблеми використання психокорекційних методів у контексті роботи із проблемою психічної травми. Проаналізовано психоаналітичний підхід, екзистенційну, біхевіоральну, розмовну терапію і трансактний аналіз у контексті методологічного апарату. Представлено поняття «психічна травма» та надано його короткий аналіз. Доведено, що мистецтво є відображенням внутрішнього стану автора – це сприяє пізнанню змісту несвідомого. Проективні методики показують виключну здатність сприяти у вирішенні проблеми травмівних переживань шляхом зняття напруження та об’єктивування несвідомих тенденцій психіки. Здійснено аналіз стандартизованих методів дослідження психіки особистості та встановлено, що вони здатні констатувати наявність проблемної ситуації. Сприяння вирішення такої ситуації можуть надати нестандартизовані методи, які не спрямовані на розуміння внутрішнього сенсу, а проективні, що виявляють несвідомі аспекти у психіці суб’єкта. Розкрито аспекти малюнкової проекції та представлені її особливості у психотерапевтичній роботі. Наголошено на необхідності вміння інтерпретувати отримані результати, що передбачає врахування таких особливостей: аналіз отриманого матеріалу, синтез, співставлення з уже існуючим матеріалом та подання його суб’єктові. У статті увага акцентується на ефективності психоаналітичного використання проективних методів, які дозволяють об’єктивувати системні характеристики психіки, що необхідно при роботі із психічною травмою. Аналіз несвідомих змістів, що лежать в основі травмуючої ситуації може бути усвідомленим суб’єктом завдяки застосуванню таких методів і технік, які мають глибинне спрямування. Встановлено, що формалізований шлях пізнання може породжувати артефакти через викривлення отриманої інформації, адже не враховується індивідуальність самого суб’єкта.

References

Антология современного психоанализа / Под редакцией

А.В. Россохина. – М. : Изд – во «Институт психологии РАН»,

– Т. 1. – 488 с.

Блейхер В.М. Патопсихологическая диагностика /

В.М. Блейхер, И.В. Крук. – К. : Здоровье, 1986. – 280 с.

Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию /

Л.Ф. Бурлачук – К. : «Нина– Центр», 1997. – 126 с.

Гудман Р. Обсуждение и создание детских рисунков / Р. Гудман // Практикум по арт– терапии. – Спб. : Питер, 2000 –

с.

Исурина Г.Л. Механизмы психологической коррекции личности в процессе групповой психотерапии в свете концепции

отношений / Г.Л. Исурина. – Групповая психотерапия. –

М.,1990. – 125 с.

Карвасарский Б.Д. Общая психодиагностика: методические

указания / Под. общ. ред. О. В. Белова. – 1996. – 345 с.

Кьел Р. Групповая психотерапия / Р. Кьел. – СПб.: Питер,

– 343 с.

Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа / Ч. Райкрофт. – Санкт– Петербург, 1995. – 288 с.

Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокорекционные

группы: теория и практика / К. Рудестам; Пер. с англ.; Общ.

ред. и вступ. ст. Л. П. Петровской. – М. : Прогресс, 1993. –

с.

Соколова Е.Г. Проективные методы исследования личности / Е.Г. Соколова. – М. : МГУ, 1980. – 176 с.

Терлецька Л. Психокорекція засобами малюнку / Л. Терлецька. – К. : Главник, 2004. – 144 с.

Шостром Э. Терапевтическая психология: основы консультирования и психотерапии / Э. Шостром, Л. Браммер; Пер. с англ. В. Абабкова, В. Гаврилова. – СПб. : Сова; М.: Эксмо, 2002. – 624 с.

Юнг К. Г. Практика психотерапии / К. Г. Юнг; Пер.

А. А. Спектор. – Мн .: Харвест, 2003. – 384 с.

How to Cite

Сіпко, Л. (2019). Особливості використання методів психокорекції у роботі з психічною травмою. Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology", (30). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%p