Досвід сімейних стосунків у дистантній і традиційній сім’ях.

Authors

  • Г.С. Венгер

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25p

Keywords:

рольові стосунки, дистантна сім’я, адаптаційні можливості, психологічний супровід, соціальне середовище, прийняття, внутрішньосімейні взаємини, дистантні відносини, традиційна сім’я, рольова взаємодія, структура сім’ї, сімейні ролі, функціонально- рольова структура сім’ї.

Abstract

Статтю присвячено емпіричному дослідженню дистантної сім’ї. Детально описано вибірку дослідження, співвідношення між статтю і досвідом сімейних стосунків, співвідношення між типом сім’ї та рів- нем освіти. Досліджено розподіл сімейних ролей у традиційній і дис- тантній сім’ях. Розглянуто поняття «рольові стосунки», «дистантна сім’я», «адаптація», «психологічний супровід», «криза сім’ї», «сімейні взаємини». Акцентовано увагу на соціально-демографічній характеристиці вибірки дослідження. Розглянуто зміни традиційних соціальних ролей у дистантних сім’ях. Зосереджено особливу увагу на порівняльному аналізові рольових стосунків у традиційних і дистантних сім’ях. Проаналізовано проблеми зміни традиційних ролей. Досліджено рівень адаптації подружжя на дистанції. Детально розглянуто досвід сімейних стосунків у дистантній родині та традиційній сім’ї. На основі аналізу наукових джерел визначено ієрархічну структуру сімейних ролей-взаємодій у традиційних і дистантних сім’ях; розглянуто соціальний інститут сім’ї. Встановлено, що для обох типів сімей провідними ролями-обов’язками виступають ті ролі, які є ключовими для соціально-економічного функціонування родини. Порівнюються ролі, які найчастіше виконуються партнерами. Досліджено зміст поняття «роль» та особливості його застосування у сімейних відносинах; розглянуто зміни традиційних соціальних ролей у дистантних сім’ях; висвітлено осно- вні проблеми сучасної дистантної сім’ї. Акцентовано увагу дистантним відносинам, порівнюючи їх із близькими відносинами. Здійснено порівняння досвіду сімейних стосунків у традиційній і дистантній родині. Зосереджено увагу на співвідношенні між типом сім’ї та рівнем освіти. Зроблено висновок, що отримані результати можуть бути використані при підготовці майбутніх фахівців, у викладанні психології сім’ї, в практиці викладання навчальних курсів «Психологія сім’ї», «Соціальна психологія», «Сімейне консультування». У перспективах подальшого дослідження вбачається створення тренінгової групи сімей для адаптації подружжя один до одного, для адаптації ролей та зменшення емоційної дистанції.

References

Алешина Ю. Е. Половая дифференциация как комплексный

показатель межличностных отношений супругов / Ю. Е. Алешина, И. Ю. Борисов // Вестн. Москов. гос. ун-та. – 1989. –

№2. – С. 44 – 56. (Сер. 14. Психология).

Байзетінова Г.В. Особливості Я – концепції підлітків, батьки яких тривалий час перебувають за кордоном. Батьки-заробітчани / Г.В. Байзетінова // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 5. – С. 56–58.

Раєвська Я.М. Дистантна сім’я: особливості та класифікація / Я.М. Раєвська // Психологічні перспективи. Спец.

вип.: Актуальні проблеми психології малих, середніх та великих груп. – Т. І. Особистість і мала група. – К., 2012. –

С. 147–154.

How to Cite

Венгер, Г. (2019). Досвід сімейних стосунків у дистантній і традиційній сім’ях. Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology", (29). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%p