Особистість і розлади особистості в сучасній практиці лікування
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pKeywords:
розлади особистості (РО), особистісний стиль, вісь 1 (клінічний синдром), вісь 2 (РО), кластери розладів особистості, лікувальний підхід, адаптивний підхід, органічні ураження мозку, конституційні фактори.Abstract
Проаналізовано поширеність розладів особистості (РО), особливості цих розладів та їх вплив на соціальну і професійну адаптацію. У мешканців розвинених країн виявлено зростання дезадаптаційних тенденцій, що впливає на працездатність та якість життя. При аналізі останніх досліджень і літературних джерел виявлено дані, що прояви РО є ранніми (початок, як правило, у підлітковому віці). На основі стандартизованих, структурованих діагностичних інтерв’ю з’ясовано, що поширеність РО протягом життя в загальній популяції становить 10-13%. Розглянуто доцільність виділення двох осей для диференціації клінічних ознак. Згідно DSM-IV проаналізовано 3 класи розладів особистості: кластери А, В і С. Обґрунтовано необхідність проведення ретельної диференційної діагностики з органічними ураженнями мозку, які іноді виступають як ранні ознаки захворювання або навіть як його основні прояви. Досліджено, що при короткотривалій терапії ефективніші адаптивні підходи, що допомагають пацієнту боротися з кризами і продуктивніше вирішувати проблеми. До часто використовуваних методів лікування відносять кризове втручання, підтримуючу психотерапію. Зроблено висновки, що політерапія несе в собі ризик комбінованої токсичності і викликає схильність до суїциду та залежність від медикаментів, особливо якщо коморбідним діагнозом є зловживання психоактивними речовинами. Розробка нових копінг-механізмів і кращих соціальних навичок є ефективним рішенням; навіть при активній фармакотерапії подібні цілі, зазвичай, досягаються безпосередньо психотерапією. Ресурсна терапія, надана фахівцями з цього напрямку, чинить більш ефективний вплив на стабілізацію і покращення стану пацієнта, ніж лише медикаментозна терапія.
References
Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы
и практическое применение / Ф. Александер. – М.: Изд-во
ЭКСМО-Пресс, 2002. – С.54–95.
Клиническая психология / Под ред. М.Перре, У.Бауманна. –
СПб : Питер, 2007. – С.144–161; 621; 639–651.
Основы клинической и медицинской психодиагностики /
Сост. Б.В. Овчинников, И.Ф. Дьяконов, А.И. Колчева,
С.А. Литаев. – СПб : Элби-СПб, 2005. – С.23–28.
Gorton G, Akhtar S: The literature on personality disorders,
-88: Trends, issues and controversies. Hospital Community
Psychiatry 41:39–51, 1990/
Hori A: Pharmacotherapy for personality disorders. Psychiatry
Clinical Neurosis. 52:13–19, 1998.
Oldham JM: Personality disorders: Current perspectives.
JAMA 272:1770–1776, 1994.
Perry JC, Banon E, Janni F: Effectiveness of psychotherapy for
personality disorders. Am J Psychiatry 156:1312–1321, 1999.
Siever LJ, Davis KL: A psychobiological perspective on the
personality disorders. Am J Psychiatry 148:1657–1658, 1991.
Turkat ID: The Personality Disorders: A Physiological
Approach to Clinical Management. Elmsford, NY, Pergamon
Press, 351–398, 1990.
Tyrer P: Personality disorders. Management and Course. –
London : Butterworth, 1988.
Downloads
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright
The Editorial Board has the full right to publish original scientific papers containing results of theoretical and experimental research works which are not currently subject to review for publication in other scientific editions. The Author shall transfer to the editorial board of the Collection the right to spread the electronic version of the paper, as well as the electronic version of the paper translated into English (for papers originally submitted in Ukrainian and Russian) by all kinds of electronic means (placement at the official website of the Collection, electronic databases, repositories etc).
The Author of an article reserves the right to use materials of the paper, without approval with the editorial board and the founders of this Collection: a) partially or fully, for educational purposes; b) for writing own dissertation papers; c) for preparation of abstracts, conference reports and presentations.
The Author of an article can place electronic copies of the paper (including the final electronic version downloaded from the official website of the Collection) at:
- personal web resources of all Authors (websites, webpages, blogs etc.);
- web resources of the institutions where the Authors are employed (including electronic institutional repositories);
- non-profit public access web resources (for example, arXiv.org).
But in all cases, it is obligatory to have a bibliographic reference to the paper, or a hyperlink to its electronic copy placed at the official website of this Collection.