Інтерсуб’єктна взаємодія в малих соціальних групах

Автор(и)

  • Марія Наконечна Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2437-0853

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.187-205

Ключові слова:

інтерсуб’єктна взаємодія, смисл, діяльність, особистість, спілкування, група.

Анотація

У статті доведено, що інтерсуб’єктна взаємодія – це важлива части-
на психічного життя людини, пов’язана з особистісним спілкуванням,
діями на благо інших і внутрішнім зростанням. Обґрунтовано мето-
дологічну основу для дослідження інтерсуб’єктності, якою в нашому
дослідженні стала культурно-історична психологія Л. С. Виготсько-
го. Виявлено, що інтерсуб’єктність має тісні зв’язки зі смисловою
сферою особистості. Досліджено взаємозв’язок інтерсуб’єктності з
соціально-психологічними характеристиками групи (груповою прина-
лежністю, психологічною атмосферою) з використанням опитуваль-
ників. Виявлено досить сильні кореляційні зв’язки між досліджуваними
змінними (інтерсуб’єктністю та соціально-психологічними особли-
востями групи). Виявлені емпіричні закономірності та кореляційні
зв’язки опосередковано свідчать на користь того, що «Методика до-
слідження інтерсуб’єктності» М. М. Наконечної є надійним і валідним
психодіагностичним інструментом. У процесі експериментального до-
слідження з модифікованою методикою психічного насичення було до-
ведено, що ситуація інтерсуб’єктної взаємодії значною мірою впливає
на виникнення позитивних переживань під час монотонної діяльності.
Здійснено аналіз проведеного експериментального дослідження, яке
включало в себе чотири етапи та припускало віднайдення відповідей
на такі дослідницькі запитання: 1) Чи змінює включення смислу про-
цес виконання монотонної діяльності? 2) Як інтерсуб’єктна взаємодія
впливає на перебіг діяльності, що викликає психічне насичення? 3) Який
зі смислів – смисл взаємодії з іншим, смисл професійного вдосконален-
ня, смисл творчості – найбільше впливатиме на діяльність малювання
одноманітних хрестиків? Доведено, що ситуація інтерсуб’єктної вза-
ємодії сприймається учасниками принципово по-іншому, ніж ситуація
одноосібної, моносуб’єктної діяльності. Виявлено, що переживання в
ході інтерсуб’єктної взаємодії характеризувалися позитивним емоцій-
ним тлом. Підтверджено гіпотезу про те, що введення нових сенсів
переструктуровує виконувану одноманітну діяльність.

Біографія автора

Марія Наконечна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ

кандидат психологічних наук, доцент

Посилання

Bobneva, M. I. (1981). Normy obshchenija i vnutrennij mir lichnosti [Communicational norms and personality’s inner world]. Problema obshchenija v psihologii – Problem of Communication in Psychology (pp. 241–264). Moskva : Izd-vo «Nauka» [in Russian].

Bulakh, I. S. (2018). Metodolohichni problemy vyznachennia kryteriiv osobystisnoho zrostannia liudyny v ontohenezi [Methodological problems of determining the criteria of personal growth during ontogenesis]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12: Psykholohichni nauky – Scientific Journal of National M. P. Dragomanov Pedagogical University. Issue 12. Psychological Sciences, 7 (52), 5–14 [in Ukrainian].

Vygotskij, L. S. (2015). Polnoe sobranie sochinenij [Complete collected works]. Vol. 1. Moskva [in Russian].

Zaichykova, T. V. (2005). Sotsialno-psykholohichni determinanty syndromu «profesiinoho vyhorannia» u vchyteliv [Social and psychological determinants of «professional burn-out» syndrome among teachers]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Kant, I. (2000). Krytyka chystoho rozumu [Critique of Pure Reason]. Kyiv : Univers [in Ukrainian].

Levin, K. (2000). Teorija polja v social’nyh naukah [Field theory in social science]. Sankt-Peterburg : «Sensor» [in Russian].

Nakonechna, М. М. (2017). Intersubiektna vzaiemodiia yak balans svobody ta struktury [Intersubject interaction as a balance of freedom and structure]. Psykholohichnyi chasopys – Psychological Journal, 10 (6), 107–116. Retrieved from http://www.apsijournal.com/index.php/psyjournal/article/view/170 [in Ukrainian].

Papucha, M. V. (2011). Vnutrishnii svit liudyny ta yoho stanovlennia [The human inner world and its becoming]. Nizhyn : Vydavets Lysenko M. M. [in Ukrainian].

Slavina, L. S. (1969). Ogranichenie objema raboty kak uslovie eje vypolnenija v sostojanii «presyshchenija» [The limitation of the work’s amount as a condition of its fulfillment in the «satiation» state]. Voprosy psihologii – Questions on Psychology, 2, 34–42 [in Russian].

Stavytska, S. O. (2011). Dukhovna samosvidomist osobystosti: stanovlennia i rozvytok v yunatskomu vitsi [Spiritual selfconsciousness of a personality: becoming and development in adolescence]. Kyiv : NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

Tatenko, V. (2003). Sotsialno-psykholohichni mekhanizmy vplyvu liudyny na liudynu [The social-psychological mechanisms of person – person influence]. Sotsialna psykholohia – Social psychology, 1, 60–72 [in Ukrainian].

Bradley, B., Postlethwaite, B., Klotz, A., Hamdani, M., & Brown, K. (2012). Reaping the Benefits of Task Conflict in Teams: The Critical Role of Team Psychological Safety Climate. Journal of Applied Psychology, 1, Vol. 97, 151–158. DOI 10.1037/a0024200.

Dafermos, M. (2018). Rethinking Cultural-Historical Theory: A Dialectical Perspective to Vygotsky. Singapore : Springer Nature Singapore Pte Ltd.

Piff, P., Dietze, P., Feinberg, M., Stancato, D., & Keltner, D. (2015). Awe, the Small Self, and Prosocial Behavior. Journal of Personality and Social Psychology, 6, Vol. 108, 883–899. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1037/pspi0000018.

Stellar, J., Willer, R. (2018). Unethical and Inept? The Influence of Moral Information on Perceptions of Competence. Journal of Personality and Social Psychology, 2, Vol. 114, 195–210. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1037/pspa0000097.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-23

Як цитувати

Наконечна, М. (2019). Інтерсуб’єктна взаємодія в малих соціальних групах. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (43), 187–205. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-43.187-205