Залежність показників успішності вчителя тестувати учнів від рівня розвитку соціального інтелекту педагогів
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2022-56.45-63Ключові слова:
соціальний інтелект, успішність тестування, соціальне мислення, соціальна взаємодія, прийняття рішень, етапи моделювання тесту, соціальна чутливість, емпатія, самопізнання, саморегуляціяАнотація
Метою нашої статті є: описати найбільш ефективні засоби когнітивного контролю в процесі навчання школярів іноземної мови, описати три основні етапи моделювання тесту, визначити підсумкові або проміжні (тематичні) тести, показати залежність успішності тестування від соціального інтелекту вчителів.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні використовувались емпіричні методи констатувального дослідження та формувального експерименту. Для діагностики рівня розвитку соціального інтелекту застосовувалась «Методика дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда та М. О’Саллівена, адаптована О.С. Михайловою (2021).
Результати дослідження. Відповідно до отриманих результатів нашого дослідження доведено, що структура соціального інтелекту вчителя має чотири складові, такі як: комунікативний потенціал, характеристики самосвідомості, соціальна перцепція та енергетичні характеристики особистості. Окреслені характеристики зумовлюють прогнозування вчителем розвитку міжособистісних ситуацій, здатність до інтерпретації почутої чи побаченої ним інформації та поведінки інших, готовність до ефективної соціальної взаємодії і прийняття рішень. Отже, соціальний інтелект вміщує індивідуальні задатки, здібності, властивості, що фасилітують набуття вчителем особистісного досвіду, умінь і навичок соціальних дій і контактів.
Висновки. Досліджуючи соціальний інтелект вчителя, ми визначаємо його як здатність сприймати навколишній і внутрішній світ, що дозволяє професіоналам різних рівнів легко орієнтуватися у міжособистісній взаємодії, гармонізувати свою поведінку тощо. До структури соціального інтелекту вчителя входять: соціальна чутливість, емпатія, самопізнання та саморегуляція. Соціальний інтелект учителя ототожнюється нами з певними психологічними механізмами. До них відносимо соціальне мислення та мудрість. Зокрема, проаналізовано поняття «соціальне мислення» як структурний компонент соціального інтелекту. Соціальне мислення визначається нами як здатність суб’єкта розуміти та оперувати сприйнятою інформацією. Високий рівень розвитку соціального мислення учителя дозволяє йому ефективно розв’язувати завдання, що виникають у процесі міжособистісної взаємодії; під ефективністю мається на увазі швидкість, гнучкість і точність в оперуванні фактами соціальної дійсності.
Посилання
Benson, P. (2001). Teaching and Researching Autonomy in Language Learning. Harlow: Longman.
Guilford, J., & O’Sulliven, M. (2021). Test “Sotsialnyi intelekt” – Test “Research of Social Intelligence”. Adapted by E.S. Mikhailova. Retrieved from https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/posibnuku/160/41.pdf [in Russian].
Honcharuck, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii – Psychological analysis of levels of communicative actions’ constructing. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24(1), 97–117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Mykhalchuk, Nataliia, & Ivashkevych, Eduard (2018). Psycholinguistic features of the development of social intelligence of the teacher. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 23 (1), 242–257. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1211618.
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W.Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26(1), 265–285. DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285.
Nunan, D. (2003). Nine steps to learner autonomy. Retrieved in June, 20. Retrieved from: http://www.andrasprak.su.se/polopoly_fs/1.84007.1333707257!/menu/standard/file/2003_11_Nunan_eng.pdf.
Onufriieva, L., & Ivashkevych, Ed. (2021a). Contemporary approaches to the problem of the development of cognitive activity of pupils according to the ways of managing the young learner’s classroom. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 52, 61–83. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-52.61-83.
Onufriieva, L., & Ivashkevych, Ed. (2021b). The development of learner’s autonomy by the way of the formation of social intelligence. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers “Problems of modern psychology”, 51, 9–32. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.9-32.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Івашкевич Едуард, Данчук Юлія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
