Особливості взаєморозуміння в онлайн-спілкуванні очима користувачів інтернету
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-37.%25pКлючові слова:
взаєморозуміння, опосередковане спілкування, онлайн-спілкування, діалог, контент-аналіз, інтернет, соціальні мережі, віртуальний простір.Анотація
У статті розглядаються визначення поняття взаєморозуміння, особливості умов онлайн-спілкування і виникнення взаєморозуміння в онлайн-спілкуванні. Крім того, окреслюється проблема нестачі комунікативної компетентності та етичного інтернет-спілкування у дітей, які проводять багато часу, спілкуючись онлайн. У статті розглядаються способи досягнення і поліпшення взаєморозуміння в діалогічній інтернет-опосередкованій комунікації, запропонованій інтернет-користувачами. Представлено емпіричні дані, отримані в результаті вивчення уявлень користувачів інтернету на різні аспекти взаєморозуміння в письмовому діалогічному онлайн-спілкуванні. Емпіричні дані було отримано за допомогою авторської анкети, яку подано в статті. Наводиться визначення взаєморозуміння, побудоване на основі результатів контент-аналізу відповідей користувачів інтернету на питання анкети. Проаналізовано та систематизовано відомості про відмінні ознаки спілкування в інтернеті, перешкоди у взаєморозумінні онлайн та розглянуто запропоновані користувачами інтернету способи досягнення і вдосконалення взаєморозуміння у письмовому діалогічному інтернет-опосередкованому спілкуванні. Узгодження інтенцій в онлайн-діалогах розглядається як важливий фактор взаємного розуміння співрозмовників. Об’єктивні та суб’єктивні чинники неправильного розуміння намірів співрозмовників можуть радикально вплинути на ефективність спілкування в інтернеті. Згідно з результатами дослідження, користувачі інтернету вважають, що у текстових онлайн-діалогах досягти взаєморозуміння складніше, аніж у спілкуванні face-to-face через відсутність особистого контакту та емоцій в спілкуванні опосередкованому. Найбільш поширені засоби підвищення взаєморозуміння в інтернеті, згідно дослідження – уточнюючі запитання до співрозмовника, спроби перефразувати власні повідомлення, висловлення власних емоцій, використання однозначних висловлювань, ретельні роз’яснення і ясність та чіткість формулювань. Результати дослідження було використано для побудови концептуальної моделі взаємного розуміння умов діалогічного спілкування в інтернеті.
Посилання
Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – М. : ИКАР, 2009. – 448 с.
Андреева Г. М. Социальная психология: третье издание / Г. М. Андреева. – М. : Наука, 1994. – 149 с.
Зачесова І. А. Взаимопонимание и взаимоотношения собеседников в диалоге [Електронний ресурс] / І. А. Зачесова // Психолінгвістика. – 2008. – Вип. 1. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2008_1_3.
Козлов Н. И. Адекватность [Електронний ресурс] / Н. И. Козлов. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.psychologos.ru/articles/view/adekvatnost.
Кон И. С. Открытие «Я» / И. С. Кон. – Москва : Политиздат, 1978. – 367 с.
Кроник А. А. В главных ролях: вы, мы, он, ты, я / А.А. Кроник, А.Е. Кроник. – Москва : Мысль, 1989. – 208 с.
Найденова Л.А., Найденов М.И. О рефлексивном аспекте индивидуального и совместного решения творческих задач [Электронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://iris-psy.org.ua/publ/tz_0016.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
