Особистісне самоконструювання в умовах розвитку системи LLL («Навчання впродовж життя»): теоретико-методологічні засади
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-37.%25pКлючові слова:
проект «Навчання впродовж життя», конструювання, особистісне самоконструювння.Анотація
Обгрунтовано концептуальний зв’язок ідеології проекту «Lifelong Learning» не лише з державно-політичними і соціально-економічними трансформаціями світової соціокультурної та економічної політики, а й внутрішніми змінами в системі національної освіти. Подано узагальнене визначення феномену Lifelong Learning («навчання впродовж життя») як освіта та навчання, розширені таким чином, щоб охопити, по-перше, усе життя людини, по-друге, усі вміння та галузі знань так, щоб застосовувати всі ймовірні засоби з метою забезпечення всіх людей можливостями розвитку себе як особистості. Встановлено, що конструктивізм у «стосунках» людини і світу, в якій ініціатива взаємодії належить людині як суб’єкту життєбудови і життєдіяльності, є сутністю побудови (розбудови) суб’єктом себе. Виявлено продуктивність постнекласичного підходу (за Т. Титаренко), де складовими процесу особистісного конструювання є ідентифікування, автономізація, діалогування та практикування. З’ясовано продуктивність проектувально-технологічного підходу (за М. Смульсон), за яким акцент зміщено на індивідуальну траєкторію розвитку, авторство власного життя, а також на розвиток упродовж усього життя. Важливою особливістю є опора на внутрішню мотивацію. При цьому основним джерелом інтелектуального розвитку як важливою умовою становлення і самореалізації зрілої успішної особистості є інтелектуально-насичене віртуальне освітнє середовище, створене за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Узагальнено базові проблеми психології особистості у контексті інформальної освіти як складової концепту «Lifelong Learning» (мотиваційно-ціннісні аспекти вияву активності у поведінковій та рефлексивній сфері особистості; особливості критичності мислення суб’єктів освітньої діяльності у формі ексклюзивних відношень когніції та емоцій; психолого-лінгвістична проблематика білінгвізму в мовній освіті як аспект формування комунікативної компетенції).
Посилання
Клочко В. Е. Самоорганизация в психологических системах: проблемы становления ментального пространства личности (введение в трансспективный анализ) / В. Е. Клочко.– Томск: Томский государственный университет, 2005. – 174 с.
Логинова И. О. Психология жизненного самоосуществления: монография / И.О. Логинова. – М. : Изд-во СГУ, 2009. – 279 с.
Лекторский В. А. XXI Всемирный философский Конгресс. Возможна ли интеграция естественных наук и наук о человеке? / В. А. Лекторский // Вопросы философии. – 2004. –
№ 3. – С. 44–49.
Кочубейник О. М. Психологічні практики конструювання життя в умовах постмодерної соціальності : монографія / О. М. Кочубейник, Т. М. Титаренко, К. О. Черемних // Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 206 c.
Смульсон М. Л. Категорія розвитку в сучасній психологіїї / М.Л. Смульсон // Технології розвитку інтелекту. – 2013. – Т. 1. – № 4. – С. 1–15.
Смульсон М. Л. Інтелектуальний саморозвиток у віртуальному освітньому середовищі: зміна парадигми / М.Л. Смульсон // Актуальні проблеми психології: психологічна теорія та технологія навчання. – 2009. – Т. 1. – № 6. – С. 1–8.
Телегина Г. В. Образование в течение жизни: институализация в европейском контексте и её оценка / Непрерывное образование в политическом и экономическом контекстах / отв. ред. Г. А. Ключарев. – М. : ИС РАН, 2008. – 400 с.
Титаренко Т. М. Впливи сучасності на самоконструювання особистості / Т. М. Титаренко // Соціальна психологія. – 2009. – № 2. – С. 3–11.
Титаренко Т. М. Постмодерна особистість у динаміці самоконституювання / Т. М. Титаренко // Актуальні проблеми психології: Психологічна герменевтика : зб. наук. праць – К., 2010. – Т. 2, вип. 6. – С. 5–14.
Титаренко Т. М. Особистісне самоконструювання: пульсації хаосу і порядку / Т. М. Титаренко // Наукові студії із соціальної та політичної психології. – 2012. – № 31. – С. 3–11.
Яремчук О. В. Культурно-історичний простір самоконструювання «Я» / О.В. Яремчук // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології iмені Г.С. Костюка НАПН України. – 2012. – Т. 24. – № ч. 5. – С. 268–277.
European Commission. (2002). European report on quality indicators of lifelong learning.Brussels : Directorate-General of Education and Culture. – 95 p.
Heinz von Foerster. Das Konstruieren einer Wirklichkeit // Paul Watzlawick (Hrcg.). Die erfundene Wirklichkeit. – Munchen, 1981. – P. 39–60.
Jarvis P. Adult Education and Lifelong Learning: Theory and Practice (3rd ed.) / Peter Jarvis. – L.; N. Y. : Routledge Falmer, 2004. – 374 p.
Lifelong Learning in the Global Knowledge Economy: Challenges for Developing Countries A World Bank Report 2003 The International Bank for Reconstruction and Development / The
World Bank [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://siteresources.worldbank.org/INTLL/Resources/LifelongLearning-in-the-Global-KnowledgeEconomy/lifelonglearning_GKE.pd – 167 с.
Lifelong Learning: the implications for the universities in the EU/ Prepared by Prof. Nikos Kokosalakis, Prof. Maurice Kogan [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://improvingser.
sti.jrc.it/default/page.gx%3fapp.page=entity.html%26app.action=entity%26entity.object=TSER00000000000003B%26ntity.name=Report.doc.
Lengrand, Paul. Prospects of Lifelong Education / Paul. Lengrand, A. J. Cropley. Ed., 1979. 197 р.
Lifelong Learning in Europe – Навчання протягом усього життя в Європі. – Режим доступу: http://www.dvv-international.org.ua/?q=node/122
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
