Особистісні особливості, що визначають схильність до переживання почуття провини
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
почуття провини, схильність до переживання почуття провини, неконструктивне переживання почуття провини, емоційна нестійкість, ставлення до себе, реагування у ситуації фрустрації, механізми психологічного захисту, копінг-стратегії.Анотація
У статті представ-
лено результати емпіричного дослідження особистісних особливостей
переживання почуття провини. Проаналізовано, що схильність до пе-
реживання почуття провини є деструктивною характеристикою, яка
разом із рисами, пов’язаними з нею, створює цілісний комплекс осо-
бистісних проявів, що визначає переживання почуття провини у не-
конструктивний спосіб. Визначено стратегії дослідження специфічних
особливостей, що диференціюють осіб за рівнем схильності до пережи-
вання почуття провини. В результаті порівняння осіб з різним ступенем
схильності переживати провину виявлено відмінності у їхній здатності
до самозвинувачення, у ставленні до себе, в особливостях реагування в
ситуації фрустрації, у використанні механізмів психологічного захис-
ту і копінг-стратегій, а також у вираженості емоційної стійкості. За ре-
зультатами кореляційного аналізу встановлено, що ступінь схильності
переживати почуття провини зумовлюється певною конфігурацією осо-
бистісних характеристик, які визначають функціональну специфіку
переживання почуття провини: посилення важкості переживання та
функцію психологічного захисту. Емпірично визначено специфічні осо-
бистісні особливості, що визначають схильність до переживання почут-
тя провини: високий рівень емоційної нестійкості; негативне емоційно-
ціннісне ставлення до себе; захисний комплекс, що включає регресію,
заміщення, реактивне утворення, проекцію, раціоналізацію, захисне
ставлення до себе і нездатність до витіснення; вираженість таких осо-
бливостей переживання почуття провини як схильність очікувати на
покарання, орієнтація на нормативність, зацікавленість в інших, ви-
могливість до себе; виражене самозвинувачення, зосередження на фру-
струючих обставинах, прагнення контролювати свої емоції в ситуації
«провини»; захисна роль самозвинувачення – забезпечення збережен-
ня стосунків з іншими, створення образу «морально досконалого себе»,
звільнення від необхідності діяти.
Посилання
Ананова І.В. Методика діагностики неконструктивного переживання почуття вини / І.В. Ананова // Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2015. – Вип. 30. – С. 33–50.
Ананова І. В. Процес переживання почуття провини / І. В. Ананова // Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Севєродонецьк: Вид-во СНУ імені В. Даля, 2015. – № 2 (37). – Т. 3. – С. 22–30.
Белик И. А. Чувство вины в связи с особенностями развития личности: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / Инна Анатольевна Белик. – Санкт-Петербург, 2006. – 209 с.
Короткова Е. В. Социально-психологический анализ вины и стыда как системы отношений личности к себе и другому: дис. … канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Елена Валерьевна Короткова; Ростовский государственный университет. – Ростов-на-Дону, 2002. – 226 с.
Малєєва О. Л. Психологічні особливості схильності особистості до переживання почуття провини: дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Олена Львівна Малєєва. – Одеса, 2007. – 285 с.
Софіна Л. В. Індивідуально-психологічні відмінності переживання почуття провини:. дис. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Лариса Валеріївна Софіна; КНУШ. – Київ, 2009. – 175 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.