Взаємозв’язок індивідуально-психологічних факторів представників соціономічних професій та виникнення синдрому емоційного вигорання
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-34.%25pКлючові слова:
синдром емоційного вигорання, фахівці соціономічних професій, професіоналізм, механізми професійного самозбереження, стать, схильність, тривожність.Анотація
Констатовано стійкий інтерес дослідників до явищ
професійного стресу і синдрому емоційного вигорання. Стрес визначено
як напружений стан організму, тобто неспецифічна відповідь організму
на висунуту до нього вимогу (стресову ситуацію). Симптоми синдрому
емоційного вигорання розділено на три такі групи: психофізичні, соці-
ально-психологічні і поведінкові. Зазначено, що у своїй динаміці син-
дром емоційного вигорання проходить фази напруження, резистенції та
виснаження. Показано, що генеза синдрому емоційного вигорання має
індивідуальний характер та визначається відмінностями в емоційно-
мотиваційній сфері, а також умовами, в яких відбувається професійна
діяльність людини. У результаті дослідження чинників, що породжу-
ють синдром емоційного вигорання виділено причини: індивідуальні
й організаційні. Встановлено, що особистісні особливості працівників
соціономічних професій визначають різну міру вияву синдрому емоцій-
ного вигорання, саме вони виступають його базовими передумовами
виникнення. Зазначено, що вищі показники міри вияву вигорання діа-
гностуються в осіб, які демонструють схильність до тривожності, сенси-
тивності та інтровертованості, найменші показники притаманні особам,
схильним до спонтанності та ригідності. Показано, що групу ризику ста-
новлять, в основному, молоді фахівці незалежно від статі. Встановлено,
що причиною поширеності синдрому емоційного вигорання фахівців со-
ціономічних професій з невеликим стажем роботи є насамперед недостат-
ній рівень професіоналізму, тому що у більш зрілому віці вже віднайдено
шляхи адаптації до професії, визначено професійні цілі, інтереси, виро-
блено адекватні механізми професійного самозбереження.
Посилання
Бодров В. А. Психологический стресс: развитие и преодоление / В.А. Бодров. – М. : ПЕР-СЭ, 2006. – 224 с.
Ведяев Ф. П. Модели и механизмы эмоциональных стрессов / Ф.П. Ведяев, Т.М. Воробьева. – К. : Здоров’я, 1983. – 196 с.
Водопьянова Н. Е. Синдром выгорания: диагно стика и профилактика / Н.Е. Водопьянова, Е.С. Старченкова. – М. ; СПб., 2005. – 546 с.
Малкина-Пых И. Г. Психологическая помощь в кризисних ситуациях / И.Г. Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2009. – 800 с.
Малышева К. О. Синдром емоційного вигоряння психолога-консультанта: психологічні чинники, профілактика, корекція: Дис... канд. психол. наук: 19.00.04 К.О. Малышева. – К., 2003. – 203 с.
Онуфриева Л.А. Prevention and psychocorrection of doctors’ emotional burnout syndrome (EBS) / Л.А. Онуфриева // Социальная психология здоровья и современные информационные технологии : сб. научных статей I межд. науч.-практ. конференции, Брест, 14-15 апреля 2015 г. : в 2 ч. / Брест. гос. ун-т им. А.С. Пушкина ; под общ. ред. Е.И. Медведской. – Брест : БрГУ, 2015. – Ч.1 – С. 178–186.
Орел В. Е. Феномен выгорания в зарубежной психологии: Эмпирические исследования и перспективы / В. Е. Орел // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 90–101.
Рогинская Т. И. Синдром выгорания в социальных профессиях / Т. И. Рогинская // Психологический журнал. – 2002. – № 3. – С. 90–91.
Судаков К. В. Системные механизмы эмоционального стресса / К.В. Судоков. – М. : Медицина, 1981. – 234 с.
Appley M.H., Trumbull R. (Eds.) Dynamics of Stress: Physiological, Psychological and Social Perspectives. N.Y. : Plenum, 1986.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
