Типологічні особливості життєвих взаємодій дорослої особистості з досвідом дитячих психотравм сімейного походження
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2016-31.%25pКлючові слова:
травматичний досвід, психотравма утрати, життєві взаємодії, типологія, деструктивні батьківські взаємини, аутодеструктивна батьківська поведінка, конструктивний потенціал.Анотація
У статті представлено результати визначення типології та дослідження типологічних особливостей життєвих взаємодій дорослої особистості з досвідом дитячих психотравм сімейного походження. Розкрито психологічний зміст поняття «життєві взаємодії», які визначено як інтегральну характеристику особистості, що відображає індивідуально-цілісну систему її світоглядних позицій та специфіку їх практичної реалізації у її діях, вчинках і взаєминах. Доведено, що важливу роль у їх розвитку та побудові особистістю відіграють психічні травми, отримані нею на початкових етапах онтогенезу. Визначено структуру та структурні компоненти життєвих взаємодій (світоглядний, динамічний, якісний); теоретико-методологічно обґрунтовано їх типологію. Розроблено інструментальну типологічну модель життєвих взаємодій та змістове навантаження типології. У якості критеріїв типізації обрано найважливіші характеристики структурних компонентів життєвих взаємодій: у якості типоутворювального критерію – ключову характеристику світоглядного компонента (етичний вимір світоглядних позицій особистості); у якості вторинних критеріїв – характеристики динамічного і якісного компонентів (ступінь залученості особистості у власне життя, рухливість і конструктивність життєвих взаємодій). Емпірично досліджено специфіку побудови життєвих взаємодій та за допомогою інструментальної типологічної моделі визначено їх типологію у дорослих людей з різним досвідом дитячих сімейних психотравм (етично-орієнтований тип – в осіб з досвідом психотравм втрати одного з батьків; етично-дефіцитарний – з досвідом психотравм деструктивних батьківських взаємин; анетично-орієнтований – в осіб з досвідом психотравм, зумовлених аутодеструктивною батьківською поведінкою).Посилання
Абульханова К.А. Время личности и время жизни : [Научное
издание] / К.А. Абульханова, Т.Н. Березина. – СПб. : Алетейя, 2001. – 304 с.
Братусь Б.Г. Образ человека в гуманитарной, нравственной и христианской психологии / Б. Г. Братусь // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / [Под ред. Д.А. Леонтьева,
В. Г. Щур]. – М. : Смысл, 1997. – 336 с. – С. 67–91.
Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф.Е. Василюк. –
М. : МГУ, 1984. – 240 с.
Леонтьев Д.А. Человек и мир: логика жизненных отношений // Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия / Под ред. Б.А. Парохонского. – Киев : Наукова думка,
– С. 47 –58 с.
Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л. Рубинштейн // Памятники психологической мысли. – М. : Наука, 1997. –
с.
Старовойтенко Е. Б. Жизненные отношения личности: модели психологического развития / Елена Борисовна Старовойтенко. – Киев : Лыбидь, 1992. – 215 с.
Флоренская Т. А. Диалогическое общение как путь духовного преображения личности/ Т. А. Флоренская // Гуманистические проблемы психологической теории. – М. : Наука,
– С. 136–162.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.