Параметри індивідуального стилю мовленнєвого досвіду особистості
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
мовлення, мовленнєвий досвід, індивідуальний стиль, синтагма, синтагматичні відношення, каузація, адресація, акціональність.Анотація
У статті здійснено теоретичне обґрунтування «стильового» підходу до вивчення змістових характеристик мовленнєвого досвіду особистості. Одиницею аналізу змісту визначено синтагму, як найменшу цілісну одиницю мовленнєвих повідомлень, у якій втілюється єдність смислу і фонетичного вираження. Це дало можливість передбачити, що показники, індикатори, параметри індивідуального стилю мовленнєвого досвіду можуть бути виокремлені через аналіз синтагм і синтагматичних відношень. У статті розкрито параметри синтагми, які є істотними для аналізу мовленнєвого досвіду у психолінгвістичному аспекті, та представлено результати емпіричного дослідження переважання певних типів міжсинтагматичних відношень у різній мовленнєвій продукції респондентів. У 75,2% респондентів було зафіксовано наявність однакових рангових показників типів міжсинтагматичних зв’язків. Переважаючий тип рангового зв’язку (у 43,8% респондентів) виявлено у міжсинтагматичних зв’язках каузації. Крім того, тісний взаємозв’язок виявлено у міжсинтагматичних відношеннях адресації (у 26,8%) та акціональності (у 16,9 % респондентів). Аналіз результатів дає підстави стверджувати, що в мовленнєвому досвіді особистості існують і можуть бути виокремлені типові для неї способи концептуалізації інформації у мовленнєвому вигляді, які зберігаються при різних умовах актуалізації змісту мовленнєвого досвіду. Це дає можливість передбачити, що концептуалізація віддієслівних синтагм у конкретного носія мови, що характеризується наявністю сформованого мовленнєвого досвіду, відбувається однаково в різних ситуаціях актуалізації і репрезентації змісту мовленнєвого досвіду. Відтак, переважання типу міжсинтагматичних зв’язків віддієслівних синтагм є індикатором при виявленні індивідуального стилю мовленнєвого досвіду особистості.
Посилання
Виноградов В. В. Избранные труды. Исследования по русской
грамматике / В. В. Виноградов. – М. : Наука, 1975. – 558 с.
Кручинкина Н.Д. Синтагматическое свертывание и
развертывание пропозитивных синтагм в рамках предложения и текста / Н.Д. Кручинкина// Язык. Текст. Дискурс :
Научный альманах Ставропольского отделения РАЛК. –
Выпуск 8. / Под ред. проф. Г.Н. Манаенко. – Ставрополь:
Изд-во СГПИ, 2010. – С.512–522.
Кураков В.И. Когнитивные и онтологические стоки глагольного управления / В.И. Кураков, О.В. Дементьева // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 2 : Языкознание. – №3. – 2003. – С. 97–103.
Орап М.О. Психологія мовленнєвого досвіду особистості : монографія / М.О.Орап. – Тернопіль : Підручники і посібники,
– 480 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.