Психологічні особливості розвитку часової перспективи у студентської молоді
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
часова перспектива особистості, збалансована часова перспектива, суб’єктне відношення до часу, флективний часовий центр, інтеграція досвіду минулого, конструювання реалістичного майбутнього, ціннісно-смисловий масштаб часу, аутентичне переживання часу.Анотація
У статті розглянуто результати емпіричного дослідження психологічних особливостей розвитку часової перспективи у студентської молоді за критерієм збалансованості. Розкрито психологічний зміст поняття «часова перспектива особистості». Визначено, що вона являє собою її інтегральну динамічну характеристику, яка є механізмом смислової саморегуляції поведінки та діяльності, пов’язаної з вирішенням особистістю життєвих завдань та формуванням життєвого шляху. Встановлено фактори її порушень та оптимального розвитку у студентської молоді, визначено структуру «збалансованої часової перспективи» та її структурно-динамічні компоненти (когнітивний, ціннісно-смисловий, екзистенційно-діяльнісний). Обґрунтовано інтегральний критерій збалансованої часової перспективи та критерії її балансу на рівні кожного компонента. Теоретично визначено, що збалансована (оптимально розвинена) часова перспектива є психологічним конструктом, що характеризується флективністю часового центру особистості (переключенням на минуле, теперішнє чи майбутнє в процесі актуальної ситуації, у якій знаходиться суб’єкт) та балансом часових установок та орієнтацій. Проаналізовано емпірично досліджені особливості розвитку часової перспективи у студентської молоді на рівні когнітивного, ціннісно-смислового й екзистенційно-діяльнісного компонентів та на інтегральному рівні за критерієм балансу. Визначено психологічну природу порушень часової перспективи у студентів та взаємозв’язки оптимального розвитку збалансованої часової перспективи з екзистенційними характеристиками молодої людини. Обгрунтовано концептуальну модель розвитку збалансованої часової перспективи із урахуванням екзистенційних механізмів.
Посилання
Абульханова К.А. Время личности и время жизни /
К. А. Абульханова, Т.Н. Березина [Научное издание]. –
СПб. : Алетейя, 2001. – 304 с.
Головаха Е.И. Психологическое время личности / Е.И. Головаха, А. А. Кроник. – Киев : Наукова думка, 1984. – 201 с.
Зимбардо Ф. Парадокс времени / Ф. Зимбардо, Дж. Бойд //
Новая психология времени. – СПб. : Речь, 2010. – 349 с.
Леонтьев Д. А. Жизнь: опыт междисциплинарного определения / Д. А. Леонтьев // Экзистенциальная традиция :
философия, психология, психотерапия [Международный
русскоязычный журнал по экзистенциальному праксису]. –
Ростов-на-Дону, 2009. – № 2. – С. 142–145.
Нюттен Ж. Мотивация, действие и перспектива будущего /
Ж. Нюттен; [Под ред. Д. А. Леонтьева]. – М. : Смысл, 2004. –
с.
Хекхаузен Х. Психология мотивации достижения / Хайнц
Хекхаузен. – СПб. : Речь, 2001. – 256 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.