Становлення психології сім’ї як науки
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-30.%25pКлючові слова:
психологія сім’ї, сім’я, сімейні відносини, концептуальний підхід, методологічні засади.Анотація
У статті на основі аналізу наукових джерел та літератури встановлено, що психологія сім’ї як наука почала зароджуватися з середини 50-х рр. XIX ст. Доведено, що становлення психології сім’ї як науки відбувалося поступово, окремі аспекти психології сімейних відносин вивчалися в межах таких напрямів: еволюціоністського, функціонального, етологічного, емпіричного та наукового. У статті розкрито шість концептуальних підходів стосовно аналізу сім’ї та її ролі в суспільстві: психоаналітичний, соціологічно-футурологічний, фамілістичний, культурологічний, гендерний, соціально-філософський та охарактеризовані підходи до вивчення сім’ї, виділені Р. Хіллом: інституційно-історичний (еволюціонізм); структурно-функціональний; інтеракціоністсько-рольовий, символічний інтеракціонізм; ситуаційно-психологічний; дивелопментаністський (оснований на розвитку життєвого циклу сім’ї). Встановлено, що систематичне вивчення сімейної психології було започатковане наприкінці 20-х – початку 30-х років XX століття. Бурхливе зростання кількості досліджень в цій сфері призвело до того, що у 60 – 70-х роках ХХ століття велися активні дискусії про можливість ви- окремлення проблем сім’ї в окрему науку. Показано, що на сучасному етапі психологія шлюбно-сімейних стосунків розвивається в контексті вирішення завдань профілактики нервових і психічних захворювань, а також – проблемного сімейного виховання. Встановлено, що новим напрямком у розвитку психології сімейних стосунків є розробка її методологічних засад, опора на які дозволяє уникнути фрагментарності, випадковості, інтуїтивності.
Посилання
Білоножко Є. Шлюбно-родинні взаємини як об’єкт філософського осмислення: автореф. дис. … канд. філ. наук ; 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Є. Білоножко – К., 2010. – 218 с.
Голод С. Моногамная семья: кризис или эволюция? / С. Голод // Социально-политический журнал. – 1995. – № 6. –
С. 74–87.
Голод С. Семья и брак: историко-социологический анализ /
C. Голод. – СПб. : Петрополис, 1998. – 271 с.
Дружинин В. Психология семьи / В. Дружинин – Екатеринбург : Деловая книга, 2000. – 208 с.
Ейдемиллер Э. Семейная психотерапия : [Электронный ресурс] / Э. Эйдемиллер, В. Юстицкис. – Ленинград : Медицина, 1989. – 192 с.
Корольчук М. С. Психологія сімейних взаємин / М. С. Корольчук. – К. : Ніка-Центр, 2010. – 296 с.
Поліщук В. М. Психологія сім’ї. – 2-ге вид. / В. М. Поліщук,
Н. М. Ільїна, С. А. Поліщук. – Суми : Університетська книга, 2009 . – 281 с.
Потапчук Н. Виникнення психології сім’ї / Н. Потапчук //
Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2014. – №4. – С. 465–
Ткачова В. О. Стан і перспективи розвитку сім’ї в сучасному
українському суспільстві (соціально-філософський аналіз):
автореф. дис. … канд. філ. наук: 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В. О. Ткачова. – Одеса, 2008. – 20 с.
Трофімов Ю. Л. Психологія. – 6-те вид. / Ю. Л. Трофімов,
М. І. Алексєєв [та ін.]. – К. : Либідь, 2008. – 558 с.
Шнейдер Л.Б. Основи семейной психологии / Л. Б. Шнейдер. – М. : Пед. общество России, 2005. – 144 с.
Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений /
Л. Б. Шнейдер. – М. : Апрель-Пресс, Изд-вo ЭКСМО-Пресс,
– 512 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.