Теорія розвитку поведінки людини П.П. Блонського
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
теорія розвитку поведінки людини П.П. Блонського, походження поведінки людини, соціальне життя, регуляція поведінки, діяльність особистості, наукова психологія, детермінація поведінки, людська психіка.Анотація
Автор акцентує увагу на теорії розвитку поведінки людини П.П. Блонського. Очевидною є роль останньої у всій життєдіяльності людини. Зазначено, що вивчення детермінації поведінки відкриває широкі обрії розуміння, керування та самоврядування людської психіки. Показано, що наукова психологія готує тим самим ґрунт для «створення справжньої філософії правильної поведінки». Стверджується, що вивчення цього питання не вичерпується областю лише людської поведінки, адже воно містить у собі поведінку тварин (зоопсихологія), дитини (педологія) і ненормальної людини (патопсихологія), тому що на противагу колишній психології, що вивчала людину в її статиці, наукова психологія розглядає поведінку як мінливе явище і тому її задача – розкрити причини цієї мінливості. Зазначено, що оскільки будь-яке явище є функція часу, то поведінка людини повинна також вивчатися в його часовій послідовності, починаючи з поведінки дитини. Вказано, що поставивши питання про походження поведінки людини, що включена в соціальне життя, відповідь на нього варто шукати в поведінці оточуючого його суспільства, функцією якого вона є. Показано, що всупереч необхідності, з якою Блонський прийшов до виділення в структурі поведінки людини, її серцевини – свідомості (розуміння і значення), учений не став розглядати вплив цих перетворених (соціосимволічних) форм активності на регуляцію поведінки і діяльності особистості. Зазначено, що сутність специфічно людської здатності змінювати і перетворювати дійсність пов’язана зі свідомістю, а не з «внутрішньо церебральними перетвореннями», якими би важливими вони не були. Зроблено висновок, що роль свідомості і знаково-символічних форм репрезентації дійсності в становленні і розвиткові специфічно людських форм взаємодії з дійсністю була розкрита іншим видатним психологом, сучасником П.П. Блонського, нині визнаним класиком вітчизняної психології – Левом Семеновичем Виготським.
Посилання
Блонский П.П. Очерк научной психологии / П.П. Блонский
Избр. психол. произв. – М. : Просвещение, 1964. – С. 33–131.
Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки /
П.В. Копнин. – М. : Мысль, 1974. – 468 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.