Аналіз особливостей Я-концепції в чоловіків у доактуалізаційному та актуалізаційному періодах становлення батьківської ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
чоловік, батьківство, ідентичність, Я-концепція, батьківська ідентичність, доактуалізаційний період становлення батьківської ідентичності, актуалізаційний період становлення батьківської ідентичності.Анотація
Стаття присвячена важливому та актуальному сьогодні аспекту психології батьківства – проблемі становлення та розвитку батьківської ідентичності чоловіка, зокрема аналізу особливостей Я-концепції в чоловіків у доактуалізаційному та актуалізаційному періодах формування батьківської ідентичності. В статті визначаються особливості Я-концепції чоловіків з дітьми та тих чоловіків, які їх ще не мають. Робиться порівняльний аналіз цих особливостей. На основі проведеного аналізу окреслюються загальні тенденції розвитку батьківської ідентичності чоловіка в доактуалізаційному та актуалізаційному періоді становлення. Доводиться, що реальні батьки, на відміну від потенційних, ставлять більший акцент на соціальному та діяльному «Я» у своїй Я-концепції, що, власне, є необхідним для оптимального виконання ними своїх сімейних та батьківських функцій та обов’язків. У реальних батьків простежується також високий рівень актуалізації поведінкового компонента в їхній Я-концепції загалом, та в батьківській ідентичності зокрема. Визначено, що наявність власної сім’ї та дітей, та перспектива її у майбутньому, змушує чоловіка брати на себе відповідальність і приймати важливі рішення, а для цього необхідно вміти володіти собою, своїми емоціями, бути стресостійким. В той же час сучасні чоловіки характеризуються високою емоційною полярністю переживань. Перехід до актуалізаційного періоду становлення батьківської ідентичності є кризовим періодом, що супроводжується значними стресовими реакціями та емоційними переживаннями. Дослідження дало можливість констатувати наявність проблемних зон у формуванні особистісної ідентичності, так і про низький рівень розвитку рефлексії в певної категорії чоловіків як доактуалізаційного, так і актуалізаційного періоду становлення батьківської ідентичності.
Посилання
Аверьянов Л.Я. Контент-анализ : Монография/ Л.Я. Аверьянов. – М. : РГИУ, 2007. – 286 с.
Экспериментальная психология: учебник для ВУЗов /
В.Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 2004. – 319 с.
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э. Эриксон. –
М., 1996. – 634 с.
Кон И.С. Мужчина в меняющемся мире/И. Кон. – М. : Время, 2009. – 496 с.
Кон И.С. Отцовство как социокультурный институт /
И.С.Кон // Педагогика. – 2005. – №9. – С. 3–16.
Пушкарук І. Становлення та розвиток батьківської ідентичності чоловіка [Текст] / І. Пушкарук // Соціальна психологія. – 2010. – № 4. – С. 131–138.
Тест Куна. Тест «Кто Я?» (М.Кун, Т.Макпартленд; модификация Т.В.Румянцевой) / Т.В. Румянцева // Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре. – СПб., 2006. – С.82-103 : [Электронный ресурс]. – Режим
доступа: http://vsetesti.ru/424/
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.