Міфологізація свідомості як ознака суспільно-політичної кризи
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
міф, міфологема, ідея, свідомість, суспільство, система, феноменологічний світ, цивілізаційні хвилі.Анотація
З точки зору теорії систем Україна є холоном – одночасно окремою, автономною соціальною системою та частиною ширшої цивілізаційної системи. Соціально-політична криза в нашій країні – це ознака боротьби між, так званими, другою та третьою хвилями людської цивілізації. Свідомість на всіх етапах онтогенезу являє собою неоднорідне плюралістичне ціле, в якому співіснують буденна і небуденна реальності. Воднораз межі між сферами внутрішньої реальності не абсолютні. Вони мають конкуруючий, альтернативний характер одна стосовно одної і потребують певної координації та узгодженості між собою, яка досягається управляючим параметром системи. Феномени і раціональні конструкції зовнішніх об’єктів не знаходяться у відносинах причин і наслідків, а є відносно самостійними формами представленості зовнішніх об’єктів, які корелюють один з одним. На фоні соціального потрясіння, яке переживає Україна, спостерігається підвищення міфологічного рівня як індивідуальної, так і суспільної свідомості в країнах, що втягнуті в цей конфлікт. Оскільки координація в людській спільноті будується на основі сенсу (смислу), то вважаємо, що одним з організуючих факторів як особистості, так і соціальних систем може бути саме міф. Від системи ідей міф відрізняє емоційна насиченість. Міф стає підставою спільної ідентичності представників даної культури, соціальної групи. Він через побудову «ідеально-правильної» моделі світу і «правильної» моделі власної поведінки закладає опору, наріжне каміння для світосприйняття, створює схему описів, пояснень та оцінки (ОПО) дійсності. Тобто міф є стабілізуючим фактором системи, який задає умови функціонування пізнання і поведінки в суспільстві.
Посилання
Барт Р. Мифологии / Р. Барт. – М. : Изд-во имени Сабашниковых, 1996. – 312 с.
Лобок А.М. Антропология мифа / А. М. Лобок. – Екатеринбург : Банк культурной информации, 1997. – 688 с.
Лосев А.Ф. Диалектика мифа / А.Ф. Лосев. – М. : «Мысль»,
– 558 с.
Субботский Е.В. Строящееся сознание / Евгений Васильевич
Субботский. – М.: Смысл, 2007. – 423 с.
Тоффлер Э. Третья волна / Элвин Тоффлер. – М. : ООО «Фирма «Изд-во АСТ», 1999. – 784 с.
Sedykh K. The Systematic-Synergetic Approach to Holistic
Human Behavior Coordination and his Mental Self Regulation
in the Context of Psychotherapy // Intellectual Archive. –
Vol. 3. – 2014. – № 4. – Р. 44–57.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
