Модель міжособистісного спілкування осіб похилого віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25pКлючові слова:
міжособистісне спілкування, особа похилого віку, підсистеми психіки, структура складових, чинники, механізми, функції, закономірності.Анотація
У статті проаналізовано зміст наукових підходів конкретно-наукового методологічного рівня в дослідженні міжособистісного спілкування осіб похилого віку (системного, концепцій міжособистісного спілкування, екзистенціальної теорії, інтегративного підходу, теорій особистості). Обґрунтовано зміст і принципи особистісно-комунікативного підходу як базового у виробленні концептуальних уявлень про особистість похилого віку та процес її міжособистісного спілкування. Згідно вищесказаного підходу особистість похилого віку розглядається як суб’єкт суб’єкт-суб’єктного спілкування й свідомої діяльності, що складає динамічну єдність, систему різних взаємопов’язаних психічних процесів і властивостей. Охарактеризовано модель міжособистісного спілкування осіб похилого віку. До її до складу увійшли підсистеми психічних явищ осіб похилого віку (когнітивна, комунікативна, регулятивна), структура складових міжособистісного спілкування осіб цього віку (емоційна, пізнавальна, поведінкова), механізми такого спілкування (емпатія, симпатія, рефлексія, взаєморозуміння, децентрація, ідентифікація, конструктивні способи взаємодії), його чинники (зовнішні – як природне, антропогенне та соціальне середовища, внутрішні – як біологічні, соціальні, психологічні властивості суб’єктів спілкування), його функції (афективно-комунікативні, в тому числі формування міжособистісних стосунків, інформаційно-комунікативні, в тому числі коректування смислу життя та регуляційно-комунікативні, в тому числі регулювання емоційних станів і переживань), а також закономірності, котрі стосуються рушійних сил, умов, особливостей удосконалення такого спілкування. Зроблено висновок про необхідність використання цієї моделі на практиці.
Посилання
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – 3-е изд. – СПб. : Питер, 2001. – 288 с.
Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку /
І.Д. Бех. – К. : Академвидав, 2012. – 256 с.
Бодалев А. А. Психология общения / А. А. Бодалев. – М. :
Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж :
НПО «МОДЭК», 1996. – 256 с.
Коваленко О.Г. Міжособистісне спілкування як компонент психічної діяльності у похилому віці / О. Г. Коваленко // Практична психологія та соціальна робота. – 2014. –
№ 2. – С. 61–64.
Куницына В. Н. Межличностное общение: учебник для вузов / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. –
СПб. : Питер, 2001. – 544 с.
Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы
психологии / Б. Ф. Ломов; отв. ред. Ю. М. Забродин,
Е. В. Шорохова. – М. : Изд-во «НАУКА», 1984. – 444 с.
Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев;
[под ред. A. A. Бодалева, гл. ред. Д. И. Фельдштейн]. – М. ;
Изд-во Ин-та практ. психологии; Воронеж : НПО «МОДЭК»,
– 312 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
