Сучасні підходи в поглядах на етіологію депресивних розладів, їх діагностику і лікування

Автор(и)

  • І.А. Коваль

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25p

Ключові слова:

депресивний розлад, великий депресивний епізод, психосоматика, ангедонія, резистентність, ремісія, фактори ризику, скринінг, етіологія депресії.

Анотація

Проаналізовано поширеність депресивних розладів у світі. Констатовано, що впродовж останніх 20 років невизначена і не пролікована депресія визнається вагомою проблемою здоров’я суспільства в багатьох країнах, зокрема в Європі та США. Встановлено, що майже половина випадків депресивних розладів не впізнана пацієнтом або лікарем, а серед діагностованих випадків значна частка пацієнтів залишаються не пролікованими. На це впливає стигматизація, те, що пацієнти не усвідомлюють вагомості хвороби, можливості її курабельності, а також той факт, що як лікарі, так і пацієнти більше концентрують увагу на соматичних скаргах, а особливо те, що депресія провокує 80% всіх суїцидальних спроб. При цьому відзначено, що депресія добре піддається лікуванню. Своєчасна діагностика депресії та розуміння її етіології позитивним чином відображується на якості і швидкості її лікування. Досліджено критерії діагностики великого депресивного епізоду; комбінацію факторів, що призводить до задовільних результатів лікування; картину фізикальних обстежень, що опосередковано свідчать про наявність депресії; прості методи для оцінки депресії, доступні для усіх лікарів (наприклад, опитувальник Бека – це опитувальник самозвіту, який є інструментом для скринінгу і контролю прогресу терапії). Запропоновано адекватну спробу лікування антидепресантами, що представляє собою підтримку терапевтичного рівня препарату впродовж 4-6 тижнів, а психотерапевтичне лікування – не менше 2 годин на тиждень впродовж 20-ти тижнів. Зроблено висновки, що ефективність лікування залежить від вірно визначеної етіології депресивного розладу та вчасно встановленого діагнозу.

Посилання

Депрессивные расстройства при соматических заболеваниях. Образовательная программа по депрессивным расстройствам ВПА//ПТД. Модуль 2 / под ред. Н.А. Корнетова. – К. :

Сфера, 2002. – 69 с.

Депресія в практиці гастроентеролога / Здоров’я України. –

– № 11–12 : 3– 4.

Коваленко І.В. Психосоматичні розлади: діагностика та

лікування / І.В. Коваленко. – Вінниця : Консоль, 2005. –

с.

Марута Н.А. Депрессии в общемедицинской практике

(справочное пособие для врачей первичной медико-санитарной сети) / Н.А. Марута, Л.Н. Юрьева, А.И. Мамчур. – К.,

– 30 с.

Международная классификация болезней (10-й пересмотр).

Классификация психических и поведенческих расстройств,

Санкт-Петербург, 1994.

Чабан О.С. Діагностика та лікування психосоматичних розладів в загальній медичній практиці (на прикладі метаболічного синдрому Х) : метод. рекомендації – К., 2009. – 40 с.

Юзвишина О.В. Клінічні рекомендації для лікарів загальної практики щодо лікування супутніх депресій, тривожних

станів і серцево-судинних захворювань: навчально-методичний посібник / О.В. Юзвишина. – Хмельницький, 2007. –

с.

Agency for Health Care Policy and Research: Depression in Primary Care. Rockville, Maryland. U.S. Department of Health

and Human Services, 1993.

American Psychiatric Association: Diagnostic and Statistical

Manual IV. Washington, DC, 1994.

Spitzer RL, Williams JBW, Kroenke K, et al: Until of a new

procedure for diagnosing mental disorders in primary care. The

PRIME-MD 1000 Study, 1994.

##submission.downloads##

Як цитувати

Коваль, І. (2019). Сучасні підходи в поглядах на етіологію депресивних розладів, їх діагностику і лікування. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (28). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%p