Сучасні підходи в поглядах на етіологію депресивних розладів, їх діагностику і лікування

Автор(и)

  • І.А. Коваль

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25p

Ключові слова:

депресивний розлад, великий депресивний епізод, психосоматика, ангедонія, резистентність, ремісія, фактори ризику, скринінг, етіологія депресії.

Анотація

Проаналізовано поширеність депресивних розладів у світі. Констатовано, що впродовж останніх 20 років невизначена і не пролікована депресія визнається вагомою проблемою здоров’я суспільства в багатьох країнах, зокрема в Європі та США. Встановлено, що майже половина випадків депресивних розладів не впізнана пацієнтом або лікарем, а серед діагностованих випадків значна частка пацієнтів залишаються не пролікованими. На це впливає стигматизація, те, що пацієнти не усвідомлюють вагомості хвороби, можливості її курабельності, а також той факт, що як лікарі, так і пацієнти більше концентрують увагу на соматичних скаргах, а особливо те, що депресія провокує 80% всіх суїцидальних спроб. При цьому відзначено, що депресія добре піддається лікуванню. Своєчасна діагностика депресії та розуміння її етіології позитивним чином відображується на якості і швидкості її лікування. Досліджено критерії діагностики великого депресивного епізоду; комбінацію факторів, що призводить до задовільних результатів лікування; картину фізикальних обстежень, що опосередковано свідчать про наявність депресії; прості методи для оцінки депресії, доступні для усіх лікарів (наприклад, опитувальник Бека – це опитувальник самозвіту, який є інструментом для скринінгу і контролю прогресу терапії). Запропоновано адекватну спробу лікування антидепресантами, що представляє собою підтримку терапевтичного рівня препарату впродовж 4-6 тижнів, а психотерапевтичне лікування – не менше 2 годин на тиждень впродовж 20-ти тижнів. Зроблено висновки, що ефективність лікування залежить від вірно визначеної етіології депресивного розладу та вчасно встановленого діагнозу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Депрессивные расстройства при соматических заболеваниях. Образовательная программа по депрессивным расстройствам ВПА//ПТД. Модуль 2 / под ред. Н.А. Корнетова. – К. :

Сфера, 2002. – 69 с.

Депресія в практиці гастроентеролога / Здоров’я України. –

– № 11–12 : 3– 4.

Коваленко І.В. Психосоматичні розлади: діагностика та

лікування / І.В. Коваленко. – Вінниця : Консоль, 2005. –

с.

Марута Н.А. Депрессии в общемедицинской практике

(справочное пособие для врачей первичной медико-санитарной сети) / Н.А. Марута, Л.Н. Юрьева, А.И. Мамчур. – К.,

– 30 с.

Международная классификация болезней (10-й пересмотр).

Классификация психических и поведенческих расстройств,

Санкт-Петербург, 1994.

Чабан О.С. Діагностика та лікування психосоматичних розладів в загальній медичній практиці (на прикладі метаболічного синдрому Х) : метод. рекомендації – К., 2009. – 40 с.

Юзвишина О.В. Клінічні рекомендації для лікарів загальної практики щодо лікування супутніх депресій, тривожних

станів і серцево-судинних захворювань: навчально-методичний посібник / О.В. Юзвишина. – Хмельницький, 2007. –

с.

Agency for Health Care Policy and Research: Depression in Primary Care. Rockville, Maryland. U.S. Department of Health

and Human Services, 1993.

American Psychiatric Association: Diagnostic and Statistical

Manual IV. Washington, DC, 1994.

Spitzer RL, Williams JBW, Kroenke K, et al: Until of a new

procedure for diagnosing mental disorders in primary care. The

PRIME-MD 1000 Study, 1994.

##submission.downloads##

Як цитувати

Коваль, І. (2019). Сучасні підходи в поглядах на етіологію депресивних розладів, їх діагностику і лікування. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (28). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%p