Психологічні особливості депресивності та емоційної нестійкості особистості середнього віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25pКлючові слова:
особистість, депресивність, емоційна нестійкість, врівноваженість, емоціогенні ситуації, самоконтроль.Анотація
В статті представлено теоретико-емпіричний аналіз аспектів проблеми психологічних особливостей депресивності та емоційної нестійкості особистості. Здійснено аналіз понять «депресивність» та «емоційна нестійкість» особистості. Зауважено, що депресія є комбінацією емоцій та афективно-когнітивних структур, котрі включають в себе страх, тривогу, почуття провини, відчай та гнів. Зазначено, що емоційна нестійкість являє собою інтегративну особистісну властивість. Досліджено, що особистість середнього віку з депресивністю більш схильна до нестійкості емоційного стану, невротичності, дратівливості, сором’язливості та фемінності й менш схильна до врівноваженості. Виявлено зворотній значущий зв’язок депресивності з прагненням до самоактуалізації. Встановлено, що особистість середнього віку з депресивністю більш схильна до задоволення від агресії, зараження агресією натовпу, спонтанної агресивності, відображеної агресії, реактивної агресивності. Виявлено, що особистість середнього віку з депресивністю більш схильна до використання таких механізмів психологічного захисту: регресія, витіснення, заміщення, компенсація та проекція. Досліджено, що невміння керувати емоціями є суттєвим бар’єром у міжособистісному спілкуванні осіб середнього віку з депресивністю. Зауважено, що особистість середнього віку з депресивністю менш схильна до встановлення міцних і доброзичливих відношень з оточуючими людьми, менш схильна до аутентичної взаємодії з оточуючими, здатності до саморозкриття. Досліджено, що в осіб середнього віку з депресивністю домінуючими виявились три типи міжособистісних стосунків: недовірливо-скептичний, залежний, покірно-сором’язливий. Зауважено, що депресивність збільшує негативний вплив сильних стресових факторів.
Посилання
Варданян Б.Х. Механизмы регуляции эмоциональной
устойчивости // Категории, принципы и методы психологии. Психические процессы / Б.Х. Варданян. – М., 1983. –
С. 542–543.
Дьяченко М.И. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости / М.И. Дьяченко, В.А. Пономаренко // Вопросы
психологии. – 1990. – № 1. – С. 106–113.
Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій / С.С. Занюк. –
Луцьк : Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
Зильберман П.Б. Эмоциональная устойчивость и стресс /
П.Б. Зильберман // Психический стресс в спорте : Материалы
Всесоюзного симпозиума. – Пермь, 1973. – С. 13–15.
Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. – С.-Пб. : Питер,
– 752 с.
Левитов Н.Д. О психических состояниях человека / Н.Д. Левитов. – М., 1964. – 220 с.
Либин А.В. Дифференциальная психология: На пересечении европейских, российских и американских традиций /
А.В. Либин. – М. : Смысл, 2004. – 701 с.
Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций /
Я. Рейковский. – М., 1979. – 392 с.
Фресс П. Эмоции / П. Фресс // Экспериментальная психология. – Вып. 5. – М. : Прогресс, 1975. – С. 111–195.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.