Клієнт-центрована терапія К.Роджерса у психокорекційній роботі зі студентами
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25pКлючові слова:
клієнт-центрована терапія, студент, самоактуалізація, емпатія, турбота, конгруентність, психологічний клімат, аутентичність.Анотація
У статті розглянуто основні поняття клієнт-центрованої терапії К.Роджерса. Поле досвіду – те, що потенційно доступне свідомості, частина внутрішнього світу, що сприймається. «Самість» – це цілісність, що містить тілесний (на рівні організму) і символічний, духовний (на рівні свідомості) досвід. «Я»-реальне – система уявлень про самого себе, що формується на основі досвіду спілкування людини з іншими і їхньої поведінки стосовно неї і змінюється відповідно до ситуацій, що виникають перед нею, і її власних дій щодо них. «Я»-ідеальне – уявлення про себе як про ідеал, такий, яким би хотілося стати внаслідок реалізації своїх можливостей. Самоактуалізація розуміється як рух до більш реалістичного функціонування. Представлена характеристика досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів щодо клієнт-центрованої терапії та людиноцентрованого підходу К.Роджерса. Представниками цього підходу є: М.Боуен, Є.О.Загряжська, Р.Лі, А.Менегетті, Н.Роджерс, А.Сегрера, С.Спектор. Сутність процесу корекції: емпатія, турбота, конгруентність, психологічний клімат. Головний професійний обов’язок психолога – створити відповідний психологічний клімат, у якому клієнт сам би відмовився від захисних механізмів. При цьому найважче – бути справжньою людиною в спілкуванні з клієнтом, виявляти повагу, турботу, прийняття і розуміння клієнта. Визначено, що акцент корекції робиться на емоціях та почуттях студента, корекційна робота здійснюється за принципом «тут і тепер». Надана позиція психолога як помічника й ініціативна позиція студента щодо саморозвитку в корекційному процесі. Розкрито етапи корекційного процесу та компоненти роджерської психотехніки: конгруентність, вербалізація, відображення емоцій.
Посилання
Загряжская Е.А. Человекоцентрированный подход в психотерапии К. Роджерса / Е.А. Загряжская // Вопросы психологии. – 2012. – № 6. – С.66–69.
Загряжская Е.А. К. Роджерс в зеркалах других психотерапевтических подходов: в поисках общей теории психотерапии / Е.А.Загряжская // Вопросы психологии. – 2012. – № 6. – С. 122–132.
Орлов А.Б. Психотерапевтическое завещание К. Роджерса /
А.Б.Орлов // Вопросы психологии. – 2012. – № 6. – С.117–
Осипова А.А. Общая психокоррекция / А.А. Осипова. – М. :
ТЦ «Сфера», 2000. – 512 с.
Петрова Е.Ю. Эмпатическое понимание в клиентоцентрированном подходе и «Я-Ты» диалог в гештальт-терапии
/ Е.Ю. Петрова //Вопросы психологии. – 2012. – № 6. –
С.107–116.
Роджерс К. Клиентоцентрированный / человекоцентрированный подход в психотерапии / К. Роджерс // Вопросы
психологии. – 2012. – № 6. – С.70–81.
Ромек Е.А. Клиентоцентрированный подход и рациональноэмоциональная поведенческая терапия (Если бы на стуле
К. Роджерса сидел А.Эллис…) / Е.А. Ромек // Вопросы психологии. – 2012. – № 6. – С.87–95.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.