Оптимізм як складова особливість зрілого віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%25pКлючові слова:
особистість, зрілість, рання зрілість, середня зрілість, пізня зрілість, оптимізм, песимізм, показники оптимізму.Анотація
У статті розглянуто підходи різних вітчизняних і зарубіжних авторів щодо визначення поняття зрілості та її основних компонентів. Охарактеризовано основні прояви зрілості людини в професійній та соціальній сферах з точки зору різних психологічних теорій. Описано стадії розвитку дорослої людини як задачі, що визначають проблемну завантаженість людей зрілого і похилого віку. Розкрито зміст основних задач ранньої, середньої та пізньої дорослості, а також хронологічні рамки періоду зрілості з точки зору різних авторів. На основі різних класифікацій автором статті проаналізовано етапи зрілості відповідно до тих задач, які постають перед людиною в її житті. Розглянуто найважливіші атрибути індивідуально-психологічної зрілості особистості та виділено такі характеристики зрілої особистості як відповідальність за свої почуття, думки і вчинки; розумна незалежність; здатність відрізняти реальне від вигаданого; обґрунтоване відчуття цілісності власної особистості і наявність моральних норм; гнучкість і здатність до адаптації; толерантність. Автором обґрунтовано актуальність проблеми оптимізму як складової особливості зрілого віку, що впливає на атрибуцію, оптимальний вибір стратегій подолання кризових станів особистості, на продуктивність та якість життя людини. Виділено основні передумови і фактори розвитку оптимізму: біологічні, психологічні, соціально-психологічні, соціальні та культурні чинники. Описано основні теоретичні підходи до дослідження проблеми оптимізму та песимізму в психології та філософії. Обґрунтовано значення оптимізму для продуктивного розвитку і самореалізації зрілої особистості та майбутніх поколінь.
Посилання
Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т. – Т. 1 / Ж. Годфруа. – М. : Мир, 1992. – 496 с.
Ильин Е.П. Психология взрослости / Е.П. Ильин. – СПб. :
Питер, 2012. – 469 с.
Лейбниц Г.В. Опыты теодиции о благости Божией, свободе
человека и начале зла: сочинения в 4 т. / Г. В. Лейбниц. –
М. : Мысль, 1989. Т. 4. – С. 49–53.
Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики: пер. с
англ. / А.Г. Маслоу. – СПб. : Евразия, 1999. – 432 с.
Олпорт Г. Становление личности: избранные труды / Г. Олпорт. – М. : Смысл, 2002. – 462 с.
Психология зрелости: [учебн. пособ. по возрастной психологии] / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом БАХРАХ-М, 2003. – 768 с.
Селли Дж. Пессимизм: История и критика / Дж. Селли :
[пер. с англ.; под ред. В.И. Яковенко]. – Изд. 2-е. – М. : Издательство ЛКИ, 2007. – С. 10–178.
Сычёв О.А. Психология оптимизма: [учебно-методическое
пособие к спецкурсу] / О.А. Сычёв. – Бийск : БПГУ им. В. М.
Шукшина, 2008. – 120 c.
Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб. :
Питер, 2007. – 608 с.
Циринг Д.А. Вопросы диагностики оптимизма и пессимизма в контексте теории диспозиционного оптимизма :
[Электронный ресурс] / Д. А. Циринг, К. Ю. Эвнина // Психологические исследования. – 2013. – № 6 (31). – С. 6. –
Режим доступа к ресурсу: http://psystudy.ru/index.php/
num/2013v6n31/887-tsiring31.html
Швейцер А. Культура и этика / А. Швейцер. – М. : Прогресс,
– 343 c.
Эриксон Э. Детство и общество / Э. Эриксон. – СПб. : Ленато,
ACT, Фонд «Университетская книга», 1996. – 592 с.
Scheier M.F., Carver C.S. Effects of optimism on psychological
and physical well-being: theoretical overview and empirical
update / M.F. Scheier, C.S. Carver. – Cognitive Therapy and
Research. – 1992. – 16(2). – РР. 201–228.
Scheier M.F. Distinguishing optimism from neuroticism (and
trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): A re-evaluation
of the Life Orientation Test / M.F. Scheier, M.W. Bridges //
Journal of Personality and Social Psychology. – 1994. – 67(6). –
РР. 1063–1078.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
