Модель самодепривації як соціально-психологічного явища
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-27.%25pКлючові слова:
самодепривація, психологічний захист, Я-реальне, Я-ідеальне, Самість, потяг до життя, самоактуалізація.Анотація
У статті розкриваються особливості процесу самодепривації психіки суб’єкта, описується структура, форми та ознаки прояву компонентів самодепривації. Явище самодепривація розглядається як похідне материнської (ширше – соціально-батьківської депривації). Джерелом самодепривації на фізичному рівні є незадоволення базових потреб особистості, яка розвивається, значущим соціальним оточенням, за допомогою емоційного відчуження. На психічному рівні самодепривація виникає як продукт інтроекції відносин депривації, що блокує енергію лібідо, потяг до життя. Проаналізовано механізм самодепривації, який пов’язаний із внутрішнім протиріччям між Я-реальним і Я-ідеальним. Освіта Я-ідеального відбувається за принципом повинності, зміст якого наповнено ідеалізованим батьківським внутрішнім об’єктом. Потреба у прийнятті детермінує ілюзорне зближення з батьками через Я-ідеальне, що призводить до втрати себе і формування помилкової Самості. Показано, що основним механізмом психологічного захисту, який бере участь у процесі самодепривації, є механізм перекручення або відходу від реальності. У результаті в сприйнятті суб’єкта формується деструктивна картина світу, спостерігається неадекватна взаємодія моделей простору і часу (порушення сприйняття власного Я «тут-і-зараз») і власна деформація «Я» (як перекручена самооцінка). Самодепривація психіки представлена на поведінковому, афективному і рефлексивному рівнях, та проявляється в дезадаптації поведінки, дезінтегративних внутрішньопсихічних процесах, суперечливості рефлексії. Автор звертає увагу на важливість психотерапії самодепривації як феномена відмови особистості від самоактуалізації.
Посилання
Бьюдженталь Д. Наука быть живым: Диалоги между терапевтом и пациентами в гуманистической терапии / Д. Бьюдженталь / Пер. с англ.А.Б.Фенько. – М. : Независимая фирма «Класс», 2012. – 328 с.
Винникотт Д.В. Маленькие дети и их матери / Д. Винникотт / Пер. с англ. – М. : Добросвет, 2000. – 387 с.
Малер М. Психологическое рождение человеческого младенца: Симбиоз и индивидуация / М. Малер, Ф. Пайн, А. Бергман / Пер. с англ. Е.А. Шадровой, Е.А. Петровой. – М. :
Когито-Центр, 2011. – 413 с.
Теория и практика глубинной психокоррекции: Шестая
Авторская школа академика НАПН Украины Т. С. Яценко / Сост. : В. П. Андрущенко, А. В. Глузман; Под ред.
Т. С. Яценко. – К. : Изд-во НПУ имени М. П. Драгоманова,
– 226 с.
Фрейд З. Либидо / З. Фрейд; Сост. П.С. Гуревич, С. Я. Левит. – М. : Гуманитарий, 1996. – 477 с.
Хорни К. Собрание сочинений: В 3 т. – Т.3. Наши внутренние конфликты; Невроз и развитие личности / Карен Хорни;
пер. с англ. – М. : Издательство «Смысл», 1997. – 696 с.
Энциклопедия глубинной психологии. – Т. I. Зигмунд
Фрейд: жизнь, работа, наследие / пер. с нем. – М. : КогитоЦентр, МГМ, 1998. – 800 с.
Эриксон Э. Детство и общество / Пер. с англ. – СПб. : Речь,
– 328 с.
Яценко Т.С. Глубинная психология. Тенденция к психологической смерти: диагностика и коррекция: [монография] / Т.С. Яценко, А.В. Глузман, И. В. Калашник; Под ред.
Т. С. Яценко. – К. : ВИЩА ШКОЛА – XXI, 2010. – 231 с.
Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика / Т. С. Яценко. – К. : Вища школа,
– 382 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
