Теоретико-психологічний аналіз довірливості в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2013-21.%25pКлючові слова:
довірчі відносини, психосемантика, психологічний вплив, партнерські відносини з населенням, імідж міліції.Анотація
У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних основ форму-
вання довірчих відносин у діяльності органів внутрішніх справ з пози-
цій макровиміру. Розкрито сутність довірчості як провідного компонен-
ту оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України.
Констатовано, що поточний стан традиційного підходу до теоретичних
засад формування довірчих відносин в оперативно-службовій діяльнос-
ті міліції потребує технологічного регулювання. Визначено оптимальні
шляхи налагодження партнерських відносин з населенням, установ-
лення, розвитку й підтримання довірчих відносин з об’єктами опера-
тивно-службової діяльності. Визначено психологічні засади довірчості
в дискурсі правоохоронної діяльності.
Посилання
Леонтьев А.А. Речь в криминалистике и судебной психоло-
гии / А.А. Леонтьев, А.М. Шахнарович, В.И. Батов. – М.:
Наука, 1977.
Лурия А.Р. Письмо и речь. Нейролингвистические исследо-
вания / А.Р. Лурия. – М.: «Академия», 2002.
Лурия А.Р. Очерки психофизиологии письма / А.Р. Лу-
рия. – М.: «Академия», 2002.
Лурия А.Р. Основные проблемы психолингвистики /
А.Р. Лурия. – М.: «Академия», 2002.
Хроленко А.Т. Общее языкознание: Учебное пособие /
А.Т. Хроленко . – М.: Просвещение, 1989.
Robert B. Dilts Sleight of Mouth. The Magic of Conversational
Belief Change. Meta Publications, Capitola, CA, 1999.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.
