Основні методи дослідження особистості та категорія нужди
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-16.%25pКлючові слова:
метод, дослідження, особистість, категорія нужди, людина, існування, учбова діяльність, мотив, самосвідомість, розвиток особистості.Анотація
Автор статті аналізує основні методи дослідження особистості та
категорію нужди. Нужда, згідно його аналізу, є особливим універсальним
енергетично!інформаційним утворенням, носієм і чинником соціальної
життєвої сили людини, в основі якої суперечлива єдність могутніх
біосоціальних процесів. Накопичений в індивідуальному існуванні
людини досвід, завдяки руху нужди, стає надбанням усього людства.
Завдяки логіко!психологічному аналізу виокремлено генетичну вихідну
суперечливу “одиницю”, яка лежить в основі і біологічного, і соціального
існування людини, оскільки вона, нужда, фактично і є “неможливою”,
“дивною”, суперечливою єдністю цих двох начал. Саме тому вона –
безкінечно активна і енергетично ємна.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.