Остракізм як прояв ксенофобії

Автор(и)

  • Вікторія Назаревич Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, Україна https://orcid.org/0000-0002-0111-7070

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-47.159-178

Ключові слова:

остракізм, остракізатор, соціальна ізоляція, інтоле¬рантність, ксенофобія, емоційні стани, прийняття, захисні механізми.

Анотація

Метою статті є особливості поняття соціальної ізоляції як прояву ксенофобії, які через власні характерологічні особливості містять у собі більшу загрозу суспільству, ніж відкрита агресія. Здійснено спробу методами синтезу зробити аналіз емоційної, когнітивної та поведінкової структур особистості, що впливають на особливості перебігу процесів остракізації. До пізнавальної форми належать самовідчуття, самоспостереження, уявлення про себе, самоаналіз, самокритика й інші ознаки деструктивного образу «Я» в ситуації соціальної ізоляції; когнітивний компонент характеризується наявністю ірраціональних конструктів особистості; емоційний – явищами самопочуття, самолюбства, гордості, які також піддаються впливу соціального вигнання чи ігнорування як найпоширеніших форм остракізації в соціальному просторі. Проаналізовано психологічні характеристики осіб, які піддаються явищу соціального неприйняття. Висвітлено основні наукові погляди на проблему остракізму, його роль в утворенні ксенофобних тенденцій, емоційних реакцій і станів, що переживає остракізатор, а також роль психологічних захисних механізмів, почуття страху як базової емоції неприйняття «чужих» індивідів. За результатами дослідження вказано на взаємозалежність соціально-психологічних чинників середовища і формування тенденцій особистісного неприйняття. Зроблено висновки в системі розгляду поняття остракізму як ксенофобічного прояву, що на глибинному когнітивно-емоційному рівні впливає на перебіг становлення особистості. Подальший розгляд порушеної проблеми вбачаємо в більш розгорнутому вивченні основних критеріїв ксенофобних форм та остракізованих реакцій, що виникають при загрозі приналежності, передбачуваної девальвації та відмови у взаєминах, а також у дослідженні взаємозалежності кількості відкритої агресії й остракізованих тенденцій у контексті ксенофобних проявів суспільства.

Біографія автора

Вікторія Назаревич, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри вікової та педагогічної психології

Посилання

Борейчук І. О. Образ «чужого» в психічних структурах «Я». Науковий вісник Чернівецького національного університету: зб. наук. праць. 2014. Вип. 700. С. 33–39.

Бромлей Ю. К характеристике понятия «этнос». Расы и народы. 1971. № 1. С. 26–27.

Водак Р. Взаимосвязь «дискурс – общество»: когнитивный подход к критическому дискурснализу. Современная политическая лингвистика. Екатеринбург, 2006. 235 с.

Головаха Е. И. Психология человеческого взаимопонимания. Киев : Политиздат, 1989. 211 с.

Горбачова О. В. Протидія проявам ксенофобії органами внутрішніх справ України: соціально-технологічний аспект: автореф. дис. … канд. соцiол. наук. Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2012. 20 с.

Гурина О. Д. Ксенофобские установки и личностные особенности подростков с девиантным поведением. Психология и право. 2016. № 1. С. 39–57.

Дубов И. Г. Восприятие личности политического деятеля. Психологический журнал. 1992. № 6. С. 24–26.

Кроз М. В. Соціально-психологічні та правові аспекти ксенофобії. Москва, 2005. 40 с.

Маланцева О. Д. Современные направления исследования ксенофобии среди подростков. Современная зарубежная психология. 2012. № 3. С. 14–25.

Муравьев А. Ксенофобия: от инстинкта к идее. Отечественные записки. 2004. № 4 (19). С. 279–287.

Олпорт Г. Основные положения психологии личности. Становление личности. Избранные труды. Москва : Смысл, 2002. 216 с.

Орбан-Лембрик Л. До питання про міжгрупові конфлікти й упередження. Соціальна психологія. Чернівці, 2007. № 3. С. 22–26.

Проник О. Ю. Система суб’єктів протидії ксенофобії. Право і суспільство. 2012. № 1. С. 212–215.

Скулкина Е. Н. Индивидуально-психологические детерминанты формирования социальных установок ксенофобии у подростков. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2015. № 60. С. 58–60.

Солдатова Г. У. Практическая психология толерантности, или как сделать так, чтобы зазвучали лучшие струны человеческой души. Век толерантности: научно-публицистический вестник. Москва, 2003. № 6. С. 16–19.

Трофимова Е. Л. Особенности потенциалов межэтнической конфликтности в юношеском возрасте и их коррекция: автореф. дис. … канд. психол. наук. Москва : МГППУ, 2009. 25 с.

Шефер Б. Восприятие чужого как фактор возникновения амбивалентных чувств. Психология. Минск, 2004. № 1. С. 24–51.

Шютц А. Смысловая структура повседневного мира. Москва, 2003. 177 с.

Bernstein, M. J., Young, S. G., Brown, C. M., Sacco, D. F., & Claypool, H. (2008). Adaptive responses to social exclusion: Social rejection improves detection of real and fake smiles. Psychological Science, 19, 981–983.

Blackhart, G. C., Nelson, B. C., Knowles, M. L., & Baumeister, R. F. (2009). Rejection elicits emotional reactions but neither causes immediate distress nor lowers self-esteem: A meta-analytic review of

studies on social exclusion. Personality and Social Psychology Review, 13, 269–309.

Leary, M. R., & MacDonald, G. (2003). Individual differences in selfesteem: A review and theoretical integration. Handbook of self and identity. New York : Guilford Press. 418 p.

Williams, K. (2001). Ostracism: The Power of Silence. New York : Guilford Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-10

Як цитувати

Назаревич, В. (2020). Остракізм як прояв ксенофобії. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (47), 159–178. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-47.159-178