Роль емоційного інтелекту в актуалізації контекстуальності матеріалу, що вивчається

Автор(и)

  • Едуард Івашкевич Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0003-0376-4615
  • Руслан Сімко Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський (Україна), Україна https://orcid.org/0000-0002-9147-9541

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.112-132

Ключові слова:

емоційний інтелект, особливості сприйняття, перцептивно-емоційний компонент комунікативних прийомів, самосвідомість, соціальна обізнаність, самоврядування, соціальні навички.

Анотація

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичний розвиток перцептивно-емоційного компонента комунікативних прийомів як способів контекстуальної актуалізації навчального матеріалу. Останній значною мірою впливає на розвиток емоційного інтелекту людини. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Результати дослідження. Емоції й емоційне сприйняття матеріалу відіграють суттєве значення в організації уроку іноземних мов. Перші становлять альтернативу багатьом навчальним та ігровим прийомам, а також можуть конкурувати з інтенсивним вивченням іноземних мов. Зазначено, що евристичне навчання завжди емоційне, відкрите, що дає кожному вчителеві неабиякий простір для творчості, розвиває й актуалізує не лише сприйняття учнями навчального матеріалу, а й сприйняття школи й уроку загалом. Наголошено, що навчальний матеріал має подаватися школярам в евристичний спосіб. Лише за цієї умови, коли опанування матеріалу відбувається одночасно на рівні двох сфер особистості – емоційної та перцептивної – ми можемо говорити щодо актуалізації емоційного інтелекту людини. Водночас, власне навчальний матеріал доповнюється позитивною довідковою інформацією з метою поєднання асоціативних зв’язків із позитивними емоціями й емоційними переживаннями, зокрема, в підлітковому віці. Доведено, що емоційний інтелект є інтегративним утворенням, яке включає велику кількість різноманітних здібностей, знань і навичок, важливість і необхідність розвитку яких не викликає жодних сумнівів як у психологів, так і в учителів. Дослідники пропонують різні варіанти структури емоційного інтелекту та до сих пір ведуть дискусії щодо складових цього поняття. Серед компонентів емоційного інтелекту виокремлюють такі здібності, як: 1) сприйняття емоцій (ідентифікація емоцій з огляду на сприйняття іншої особи, оточуюче середовище, музику, розповідь тощо); 2) емоційна допомога іншій особі (передача почуттів, прийняття рішень на основі емоцій); 3) емоційне розуміння (визначення предмета емоцій, змішування емоцій, емоційне зараження, емоційна перспектива); 4) емоційний контроль (управління власними емоціями, управління емоціями інших). Висновок. У своєму дослідженні нами було запропоновано такі компоненти емоційного інтелекту: 1) самосвідомість (емоційна самосвідомість, самооцінка, впевненість у собі); 2) соціальна обізнаність (емпатія, організаційна обізнаність, самоорієнтація); 3) самоврядування (самоконтроль, адаптованість, ініціативність, орієнтація на досягнення); 4) соціальні навички (лідерство, вплив, спілкування, актуалізація особистісних змін, поведінка в конфліктних ситуаціях, активність у межах мікрогруп, побудова зв’язків). Було показано, що існують певні точні способи визначення різних видів пізнавальної діяльності. Кожна людина своєрідно поєднує різні види пізнавальної діяльності, у кожної дитини є свій, індивідуальний тип знань, який повинен відповідати її стилю навчання. Тому головну увагу в шкільному навчанні слід приділяти не визначенню типу пізнавальної діяльності, який підходить для кожного окремого учня, а використанню такого стилю навчання, за умов дотримання якого учні залучатимуться до різних видів пізнавальної діяльності. Перш ніж відповісти на запитання вчителя, учень має актуалізувати інформацію, необхідну для відповіді. Ця інформація постає у вигляді зорових, слухових і кінестетичних (на основі м’язових відчуттів) зображень. Мисленнєві процеси, не зважаючи на те, що вони супроводжуються емоційним реагуванням, відбуваються на рівні свідомості. Отже, емоційний інтелект есплікується у цілковито свідомих патернах.

Біографії авторів

Едуард Івашкевич, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне (Україна)

Доктор психологічних наук, професор

Руслан Сімко, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський (Україна)

Кандидат психологічних наук, старший викладач

Посилання

Cмульсон М. Л. Проектування дистанційних розвивальних середовищ. 2016. URL : psytir.org.ua/index.php/technology.../22/6.

Смульсон М. Л. Структура інтелекту: рефлексія та інтуїція. Психологія: Збірник наукових праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2000. Вип. 11. С. 9–16.

Gardner, H. (1993). Multiple intelligences: the theory in practice. New York : Basic Books. 463 p.

Honcharuk, N., & Onufriieva, L. (2018). Communicative needs in the structure of the intercourse process. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools, 27 (3), 111–116. URL : https://farplss.org/index.php/journal/article/view/373.

Mykhalchuk, N. O. (2017). Psychological context of the idea of understanding. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2017. Вип. 22 (1). С. 163–175.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-02

Як цитувати

Івашкевич, Е., & Сімко, Р. (2020). Роль емоційного інтелекту в актуалізації контекстуальності матеріалу, що вивчається. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (48), 112–132. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-48.112-132