Сенсорна інтеграція як метод корекції розладів у дітей

Олена Кіпаренко

doi:10.32626/2227-6246.2020-49.152-176

Автор(и)

Олена Кіпаренко Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0001-8577-0108

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.152-176

Ключові слова:

сенсорна інтеграція, сенсорна обробка інформації, стимуляція сенсорного розвитку, труднощі навчання у школі, нейропсихологічна корекція, сенсорна дієта.

Анотація

У статті розкрито актуальність сенсорного розвитку дитини молодшого та середнього шкільного віку. Акцентовано увагу на теоретичних аспектах дисфункції сенсорної інтеграції та визначено базові положення рекомендованої корекційної роботи для школярів зі складнощами навчання у школі та дисфункцією сенсорної інтеграції одночасно.

Мета статті – розкрити основні особливості розвитку сенсорної системи у дітей 7–12 років і їх зв’язок зі складнощами навчання дітей у школі, описати практичні рекомендації для корекційної роботи.

Методи. Дослідження проводилися на базі Центру практичної нейропсихологій (м. Одеса) на школярах 7–12 років. Для оцінки нейропсихологічних чинників використано класичну батарею нейропсихологічних тестів О. Р. Лурії, для оцінки рівня сенсорного розвитку – анкету-опитувальник із питань порушення у дитини процесу обробки сенсорної інформації К. Крановіц.

Результати дослідження. За результатами анкети було виявлено, що у 51 дитини (62%) відбувається порушення процесу обробки інформації, а саме: порушення модуляції відчуттів – 34%; порушення вміння розрізняти відчуття – 21%; рухові порушення – 60%.

Важливим виявилося те, що у більшості досліджуваних за результатами нейропсихологічного обстеження було виявлено недостатню сформованість кінетичного, кінестетичного й оптико-просторового чинників організації руху.

Ураховуючи результати обстеження й основні напрямки роботи науковців і спеціалістів із сенсорної інтеграції, нами було визначено базові положення рекомендованої корекційної роботи для школярів зі складнощами навчання у школі та дисфункцією сенсорної інтеграції одночасно.

Висновок. Систематична цілеспрямована робота із сенсорної інтеграції школярів має значний позитивний вплив на розвиток усіх вищих психічних функцій, тим самим покращуючи організацію усіх видів дитячої діяльності, успішність у навчанні та поведінку.

Дослідження засвідчило, що теорія й практика світових і вітчизняних спеціалістів із сенсорної інтеграції допомагає зрозуміти, пояснити та скласти подальшу корекційну програму для дітей зі складнощами навчання у школі та дисфункцією сенсорної інтеграції одночасно. Цей матеріал можна використовувати для того, щоб розуміти, як дитина компенсаторно може застосовувати різні сенсорні стимули для поліпшення рівня уваги, зменшення впливу стресу, збільшення самоконтролю та продуктивності навчання.

Біографія автора

Олена Кіпаренко, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса

Аспірантка кафедри соціальної допомоги та практичної психології

Посилання

Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность. Москва : Наука, 1990. 496 с.

Заплатинська А. Б. Технологія сенсорної інтеграції у корекційному ви¬хованні дошкільників із дитячим церебральним паралічем: авто¬реф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.03. Київ, 2016. 18 с.

Литвин Н. І., Борецька О. В., Сойко О. В. Комплексна психолого-педа¬гогічна реабілітація дітей з особливими потребами засобами сен¬сорної інтеграції. Психологія: реальність і перспективи. 2018. Вип. 10. С. 94–100.

Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. Москва : Академия, 2009. 384 с.

Скрипник Т. Сенсорна інтеграція як підґрунтя цілісного розвитку дітей з аутизмом. Особлива дитина: навчання і виховання. 2016. № 4. С. 24–31.

Фаласеніді Т. М., Козак М. Я. Порушення сенсорної інтеграції у дітей з особливими потребами. Молодий вчений. 2017. № 9. С. 102–105.

Чуприков А. П., Чорна Т. В. Про нетрадиційні засоби відновлення сен¬сорної інтеграції при дитячому аутизмі. Фітотерапія. 2017. № 3. С. 73–77.

Ayres, J. A. (2015). Sensory integration and the child. Western Psychological Services.

Bodison, S. C., & Parham, L. D. (2018). Specific Sensory Techniques and Sensory Environmental Modifications for Children and Youth With Sensory Integration Difficulties: A Systematic Review. American Journal of Occupational Therapy, 72, 1.

Doumas, M., McKenna, R., & Murphy, B. (2016). Postural Control Deficits in Autism Spectrum Disorder: The Role of Sensory Integration. Journal of Autism and Developmental Disorders, 46, 853–861.

Golden, C. J. (1981). Luria-Nebraska neuropsychological battery: Children’s revision manual. Los Angeles : Western Psychological Services.

Kranowitz, C. S. (2006). The out-of-sync child. A Skylight Press Book.

Mailloux, Z., Parham, L. D., Roley, S. S., Ruzzano, L., & Schaaf, R. C. (2018). Introduction to the Evaluation in Ayres Sensory Integration (EASI). American Journal of Occupational Therapy, 72 (1).

Parham, L. D., Clark, G. F., Watling, R., & Schaaf, R. (2019). Occupational Therapy Interventions for Children and Youth With Challenges in Sensory Integration and Sensory Processing: A Clinic-Based Practice Case Example. American Journal of Occupational Therapy, 73 (1).

Richardson, P. K., Atwater, S. W., Crowe, T. K., & Deitz, J. C. (1992). Performance of preschoolers on the pediatric clinical test of sensory interaction for balance. American Journal of Occupational Therapy, 46, 9, 793–800.

Schaaf, R. C., Dumont, R. L., Arbesman, M., & May-Benson, T. A. (2018). Efficacy of Occupational Therapy Using Ayres Sensory Integration®: A Systematic Review. American Journal of Occupational Therapy, 72 (1).

Schoen, S. A., Lane, S. J., Mailloux, Z., May-Benson, T., Parham, L. D., & Smith Roley, S., et al. (2019). A systematic review of ayres sensory integration intervention for children with autism. Autism Research, 12 (1), 6–19.

Wilbarger, J., & Wilbarger, P. (2002). The Wilbarger approach to treating sensory defensiveness. A. Bundy, S. Lane, & E. Murray (Eds.). Sensory Integration: Theory and Practice. Philadelphia : F. A. Davis.