Неповна сім’я як чинник вживання старшокласниками психоактивних речовин

Автор(и)

  • Ірина Комплієнко Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5007-8779

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.177-201

Ключові слова:

неповна сім’я, повна сім’я, психоактивні речовини, де¬задаптивні взаємостосунки, конфліктна обстановка, ситуація розірвання шлюбу, негативний сімейний досвід.

Анотація

Мета статті – окреслити негативний вплив розпаду сім’ї на взаємо­стосунки батьків і дітей; описати психологічні типи взаємостосунків батьків і дітей; виокремити психологічні чинники дезадаптивних взає­мостосунків одного з батьків і старшокласника в неповній сім’ї.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. У яко­сті емпіричних методів обрано методи анкетування й інтерв’ювання.

Результати дослідження. Зазначено, що нерідко наслідком розпаду сім’ї є зміна ставлення дитини до своєї матері. Іноді у неї виникає до­сить-таки загострене почуття жалості й ніжності до неї; в інших ви­падках дитина звинувачує матір у розірванні стосунків із батьком, тим більше, якщо в ньому дитина бачить і цінує такі якості та властивості характеру, які не помічає мати. Або, навпаки, дитина може не помічати ті сторони батьківського характеру, які стали джерелом розчарування для її матері. Унаслідок цього дитина починає досить-таки критично ставитися до матері й, таким чином, за своєю суттю ніби «втрачає» для себе і другого з батьків. Збільшення відстані між дитиною та бать­ками має місце й тоді, коли мати, пригнічена своїм горем і новими до­датковими турботами, не знаходить достатньо часу для занять із ди­тиною. Нерідко буває й так, що дитина в таких випадках розглядається покинутою мамою як зайвий тягар, що суттєво ускладнює її подальші життєві перспективи. У результаті цього виникає доволі грубе, часом – зовсім несправедливе ставлення матері до дитини, що, своєю чергою, вкрай згубно позначається на її моральному розвитку, втім, як і несамо­вита материнська любов або любов-жертва, що нерідко виникає в такій ситуації і не знає розумних меж.

Доведено, що у новоствореній сім’ї також нерідко виникають неаби­які труднощі адаптації дітей до нових умов життєдіяльності. Дитина в старшому шкільному віці вирізняється психікою, яка ще не цілковито сформована, якій легко завдати шкоду. Дитині, як правило, нелегко звик­нути до вітчима або мачухи, і сам процес психологічної адаптації часом набуває тривалого і болісного характеру. Досить часто підозріле, нас­торожене, а іноді – й узагалі вороже ставлення до нового батька чи ма­тері зникає упродовж тривалого періоду часу, навіть якщо один із бать­ків виявляє максимальну увагу до дитини. У багатьох же випадках сімейні взаємостосунки залишаються деструктивними.

Висновок. Психологічними чинниками дезадаптивних взаємосто­сунків одного з батьків і старшокласника в неповній сім’ї ми вважаємо такі, як: нездорова, конфліктна обстановка в сім’ї; ситуація розірвання шлюбу, яка значно загострює саме негативні характеристики подруж­жя, актуалізує атмосферу взаємної неприязні, ненависті, образ і взаєм­них звинувачень, що не може не позначитися на світовідчутті дитини, її етично-моральних переконаннях, поглядах, настановленнях, ставлен­ні до оточуючих; поганий психічний і (або) фізичний стан жінки-матері; негативний сімейний досвід матері; неіснування (або існування досить незначного) впливу в родині з боку чоловіка (в тому числі – й чоловічого авторитету); вживання старшокласниками психоактивних речовин.

Біографія автора

Ірина Комплієнко, Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ

Провідний судовий експерт

Посилання

Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи: записки детского пси¬хиатра. Москва : Прогресс, 1988. 136 с.

Гарбузов В. И. Нервные дети: советы врача. Ленинград : Медицина. Ле¬нинградское отделение; Москва : Ассоциативный совет книгоиз¬дателей, 1990. 172 с.

Дoльто Ф. На стороне подростка / пер. с франц. Е. В. Боевской, О. В. Давтян. Санкт-Петербург : Педагогика, 1997. 234 с.

Kиосева E. В. Инновационное направление в медико-социальной пре¬венции аддиктивных расстройств у студенческой молодежи. Ар¬хів психіатрії. 2015. Т. 21, № 2 (81). C. 61–62.

Лупьян А. Я. Барьеры общения, конфликты, стресс. Минск : Высшая школа, 1986. 202 с.

Максименко С., Ткач Б., Литвинчук Л., Онуфрієва Л. Нейропсихо¬лінгвістичне дослідження політичних гасел із зовнішньої реклами. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics. 2019. Вип. 26 (1). С. 246–264. URL : https://psycholing-journal. com/index.php/journal/article/view/715.

Осуховская Е. С. Взаимопотенцирующие процессы, ассоциированные с формированием химических и нехимических аддикций у лиц молодого возраста. Архів психіатрії. 2011. № 4 (67). С. 102–108.

Пожар Л. Психология аномальных детей и подростков. Патопсихоло¬гия. Москва : Изд-во МГУ; Воронеж, 1996. 128 с.

Раттер М. Помощь трудным детям. Москва : Наука, 1978. 193 с.

Сатир В. Как строить себя и свою семью. Москва : Педагогика Пресс, 1992. 192 с.

Стегачёва С. В. Типы дезадаптивного поведения супружеских пар и их психологическая коррекция: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Тамбов, 2004. 145 с.

Табачников С. И., Харченко Е. Н., Приб Г. А., Марценковская И. И., Синицкая Т. В., Власова К. А., Войтенко Ю. В. Медико-социо¬логические аспекты характеристики токсикоманий у лиц подросткового и молодого возраста. Архів психіатрії. 2011. Т. 17, № 3 (66). С. 61–66.

Эриксон Э. Детство и общество / пер. с англ. и научная редакция А. А. Алексеева. Санкт-Петербург : Летний сад, 2000. 165 с.

Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / пер. с англ., общая редак¬ция и предисловие А. В. Толстых. Москва : Прогресс, 1996. 124 с.

Balakireva, O. M., Bondar, T. V., & Pryimak, Yu. Yu. (2015). Smoking, usage of alcohol and drugs among adolescents who are in the process of education: Distribution and Trends in Ukraine: According to the results of the research in 2015 in the paradigm of the international project «European Student Survey on the Use of Alcohol and Other Drugs – ESPAD». Kyiv : Polygraphic Center «Folio». 200 p.

OECD Health Data 2008: How Does Canada Compare (PDF) (2008). Organi¬zation for Economic Co-operation and Development. Retrieved 2009- 01-09. URL : http://moz.gov.ua/docfiles/Metodyhni_rekomendacii_ PMD_ u_mistah.pdf.

Tabachnikov, S., Osukhovskaia, E., Kioseva, E., Kharchenko, Ye., & Mykhalchuk, N. (2018). Psychoprevention system for educational psy¬ choactivities substance use young persons. Науково-інформаційний вісник Академії вищої освіти України, 2–3 (104–105), 113–124.

Tabachnikov, S. I., Pinchuk, I. Ya., Kharchenko, Ye. M., Osukhovskaia, O. S., Tabachnikov, О. Yu., Mazbits, V. B., et al. (2018). Psy-chological, clinical and instrumental-laboratory methods for the di¬agnosis of the usage of psychoactive substances by somatic patients in the practice of family medicine. Aрхів психіатрії, 24, 4 (95), 229–234.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-26

Як цитувати

Комплієнко, І. (2020). Неповна сім’я як чинник вживання старшокласниками психоактивних речовин. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (49), 177–201. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.177-201