Взаємозв’язок професійного вигорання педагогів з особливостями ціннісно- смислової сфери і життєвої позиції
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.296-321Ключові слова:
професійне вигорання, емоційне виснаження, цінніс¬но-смислові орієнтації, професійна успішність.Анотація
Мета статті – розглянути теоретичні та практичні підходи у дослідженні професійного й емоційного вигорання педагогів у контексті взаємозв’язку їх ціннісно-смислової сфери й екзистенційного сенсу. Поняття «професійне» й «емоційне вигорання» аналізуються із сучасних позицій, але спираються на відомі теорії Х. Маслач і Н. Водоп’янової. Зазначено, що вигорання в найширшому контексті – це набутий стан психоемоційного та мотиваційного виснаження, спричинений дисбалансом витрат і ресурсів професійної діяльності, що зачіпає ціннісно-мотиваційні основи регуляції поведінки та призводить до тривалого зниження ефективності людини в значущій для неї сфері життєдіяльності.
Для визначення взаємозв’язку між вираженістю професійного вигорання й особливостями ціннісно-смислових орієнтацій було використано комплекс методів і методик: стандартизований опитувальник «Професійне вигорання» (Н. Водоп’янової й О. Старченкової), Опитувальник життєвих орієнтацій (О. Коржової), методика Ш. Шварца, шкала екзистенції (А. Ленглі, К. Орглер), опитувальник суб’єктивного відчуження (С. Мадді; в адаптації Є. Осіна), тест життєстійкості С. Мадді, копінг-тест (Р. Лазаруса і С. Фолкман), методи кореляційного і факторного аналізу.
Результати дослідження. З’ясовано, що визнання та заперечення низки ціннісних орієнтирів педагогів значуще пов’язано із симптомами вигорання – вони можуть бути їх діагностичними маркерами, причинами або наслідками. Загалом, вигорання у педагогів супроводжується прагненням до внутрішньої гармонії, ставленням до здоров’я і безпеки як провідних життєвих принципів, посиленням гедоністичних установок, прагненням до новизни.
Проведено кореляційний аналіз, який установив, що екзистенційна наповненість життя прямо корелює з рівнем особистих і професійних досягнень педагогів і, очевидно, є чинником, що протидіє вигоранню. Вираженість вигорання, навпаки, корелює з проявами самовідчуження і втратою сенсу в різних життєвих сферах.
У висновках доведено наявність загальних стратегій життєтворення, які регулюють взаємозв’язок професійного вигорання і ціннісно- смислових орієнтацій працівників і керівників закладів загальної освіти: виснаження самовдосконаленням; гіпергедонізм; свобода думок і вчинків; гуманістична позиція; відповідність соціальним очікуванням.
Посилання
Бессонова Ю. В., Лазебная Е. О. Ценностные предпосылки выгорания субъекта труда. Выгорание и профессионализация: сб. науч. тру¬дов / под ред. В. В. Лукьянова и др. Курск : КГУ, 2013. С. 29–43.
Бондарчук О. І. Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності: автореф. дис. … д-ра психол. наук: 19.00.05. Київ, 2008. 34 с.
Водопьянова Н. Е., Старченкова Е. С., Наследов А. Д. Стандартизиро¬ванный опросник «Профессиональное выгорание» для специалистов социономических профессий. Вестник Санкт-Петербургско¬го университета. Серия 12. Социология. 2013. Вып. 4. С. 17–27.
Гончаренко Н. В., Білоус М. В. Психологічні особливості прояву синдрому «емоційного вигорання» у провізорів-інтернів. Проблеми су¬часної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільсько¬го національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. Вип. 40. С. 62–80. DOI 10.32626/2227-6246.2018- 40.62-80.
Карамушка Л. М., Гнускіна Г. В. Психологія професійного вигорання підприємців: монографія. Київ : Логос, 2018. 198 c.
Левит Л. З. Психология развития и реализации жизненного потенциала субъекта: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.01. Киев, 2016. 605 с.
Лэнгле А. Эмоциональное выгорание с позиций экзистенциального ана¬лиза. Вопросы психологии. 2008. № 2. С. 3–16.
Фесун Г., Нечитайло Т., Канівець Т. Взаємозв’язок компонентів синдро¬му «професійного вигорання» з особливостями сімейного статусу в педагогів. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 34. С. 232–248. URL : https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-232-248.
Freudenberger, H. (1974). Staff Burnout. Journal of Social Issues, 30, 159–165. DOI 10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x.
Maslach, C. (1976). Burned-out. Human Behavior, 9, 16–22.
Maslach, C., Jackson, S. E., & Leiter, M. P. (1997). The Maslach burnout inventory Manual. Evaluating stress, (pp. 191–218). Palo Alto, California : Consulting Psychologists Press. 34 р.
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Burnout. In G. Fink (Ed.). Handbook of Stress: Vol. 1. Stress: Concepts, Cognition, Emotion, and Behavior, (pp. 351–357. Academic Press. DOI 10.1016/B978-0-12-800951- 2.00044-3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.