Сучасні підходи до проблеми розвитку пізнавальної діяльності учнів за способами управління груповою діяльністю

Анотація

Метою статті є опис сучасних підходів до проблеми розвитку пізнавальної діяльності учнів за способами управління груповою діяльністю, а також дослідження ефективності групових форм діяльності на уроках, що значною мірою визначається рівнем активності мислення учнів.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у статті використано емпіричні методи, такі як експеримент, із метою дослідження ефективності групових форм роботи школярів на уроках.

Результати дослідження. Доведено, що результативність членів початкових груп в індивідуальному розв’язанні задач впливала на успішність спільної роботи школярів. Ці дані дали підстави зробити висновок, що для спільної діяльності школярів під час групової роботи характерні специфічні чинники, що, не зважаючи на рівноцінний склад мікрогруп учнів, призводять до різної ефективності роботи в цих групах, яка, своєю чергою, залежить від ефективності розв’язання проблемної задачі кожним учасником спілкування окремо. Ці чинники необхідно враховувати вчителям на уроках для підвищення рівня знань школярів із навчальних предметів та удосконалення прийомів роботи з учнями в межах здійснення індивідуального підходу до кожного окремого школяра.

Висновки. Визначено, що ефективність групових форм роботи на уроках у закладах середньої освіти великою мірою визначається рівнем активності мислення школярів, що, своєю чергою, залежатиме від декількох умов: чи отримають учні знання готовими, тобто вчитель повністю пояснює нову тему (але не переказує літературний твір, супроводжуючи переказ єдиним «правильним» поясненням та оцінюванням матеріалу, що іноді трапляється в педагогічній практиці вчителів); чи прагне вчитель шляхом навідних запитань включити у процес вивчення матеріалу самих учнів; чи вивчення нового матеріалу здійснюється у процесі самостійної пошукової діяльності учнів, які, опинившись перед проблемною ситуацією, самі шукають із неї вихід, розв’язуючи таким чином пізнавальну задачу.

Доведено, що співробітництво учнів сприяє кращому розумінню і запам’ятовуванню змісту прочитаного, активізації контрольної функції. Трактуючи роль групових форм роботи в навчальному процесі, ми наголошуємо, що дослідження ефективності цієї роботи показує її значні переваги, і до цих пір не було випадку, щоб у нашому експерименті було зафіксовано меншу продуктивність групової роботи, ніж індивідуальної чи спільної.

Показано, що для повноцінного засвоєння навчального матеріалу необхідні всі названі вище шляхи. Але для того, щоб учні засвоювали не тільки систему знань, умінь, навичок, але й досвід творчої роботи, необхідно включати їх у процес мисленнєвої діяльності, залучати до розв’язування проблемних задач, які забезпечували б творче застосування школярами набутих знань і вмінь у практичній діяльності та розвиток особистості учня.