Психологічні засади розвитку Суверенності підлітків
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-52.136-158Ключові слова:
Суверенна особистість, Суб’єкт, позиція Моносуб’єкта, Фактичний Віртуальний Суб’єкт, Полісуб’єкт, Метасуверенний Суб’ єкт, діалогічні структури, моральна саморегуляціяАнотація
Мета статті – визначити рівні Суверенності особистості й запропонувати їх характеристики.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. Ми вважаємо, що суб’єкт найповніше виявляється у формі суверенної особистості. Суттєвою формою прояву особистості ми називаємо вчинок як логічний прояв суверенності.
Ми довели, що суверенність є певним рівнем особистісного розвитку, що досягає якості Суб’єкта психічної активності. Ми називаємо такого суб’єкта Суверенним індивідом, який творить, організовує, регулює, змінює та розвиває свою психіку. В якості суб’єкта психічної активності індивід стверджується через вчинок і у вчинку. Особистість, яка не володіє властивостями суб’єкта, не здатна, на нашу думку, до вияву самостійного вчинку. Ця особистість не може бути названа суверенною. Ми проаналізували причини, за яких це може статися. Серед них – несформованість необхідних механізмів: здатності до цілеутворення і цілепокладання, знаходження та вибору засобів, прийняття і виконання рішень, оцінки та закріплення результатів у досвіді індивіда.
Усі перелічені механізми безпосередньо пов’язані з рефлексією. Без неї постає неможливою здатність до вчинку, а отже, і здатність бути Суверенним суб’єктом психічної активності.
Висновки. Ми вирізняємо три рівні суб’єктності й виокремлюємо їх характерні ознаки. 1. Позицію Моносуб’єкта, у якості якого первинно виступає новонароджений (ми називаємо цю особу Фактичним Віртуальним Суб’єктом), адже його властивості наявні в стадії готовності, але ще не постають як такі, що актуалізовані. Моносуб’єкт зайнятий конкретною справою, ділом чи діяльністю, які оцінюються з точки зору їх ефективності й доцільності. Умови для переходу з першого рівня на другий покладені у спілкуванні з дорослим, що формує діалогічні структури психіки дитини. 2. Характерним для другого рівня функціонування Суверенного суб’єкта є Полісуб’єкт. Останній вирізняється здатністю до присвоєння йому духовних впливів інших людей і, разом із тим, можливостями здійснення фасилітації соціальної взаємодії. Суверенний суб’єкт здійснює вчинки, які породжують поведінку, що підлягає моральній саморегуляції. 3. Третій рівень названий нами Метасуверенним Суб’єктом, який основним своїм завданням визначає здатність до осягнення вищими сутностями буття, демонструє прагнення до подвигу, діянь, що відповідають його розумінню вищого блага.
Посилання
Honcharuk, Nataliia, & Onufriieva, Liana (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24 (1), 97–117. Pereiaslav-Khmelnytskyi : FOP Dombrovska Ya. M. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Maksymenko, S., Тkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Neiropsykholinhvistychne doslidzhennia politychnykh hasel iz zovnishnoi reklamy [A neuropsycholinguistic research of political slogans from outdoor advertising]. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 246–264. Pereiaslav-Khmelnytskyi : FOP Dombrovska Ya. M. [in Ukrainian].
Barnes, D., & Todd, F. (1997). Communication and learning in small groups. London.
Camerad, J., & Epling, W. F. (1989). Successful problem solving as a function of interaction style for non-native students of English. Applied linguistics, 10 (4), 392–403. Oxford.
Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition, 11, 367–383. Retrieved from https://doi.org/10.1017/s0272263100008391
Mykhalchuk, N., & Bihunova, S. (2019). The verbalization of the concept of «fear» in English and Ukrainian phraseological units. Cognitive Studies | Études cognitives, 19, 11. Warsaw (Poland). Retrieved from https://doi.org/10.11649/cs.2043
Mykhalchuk, Nataliia, & Kryshevych, Olga (2019). The peculiarities of the perception and understanding of Sonnets written by W. Shakespeare by the students of the Faculty of Foreign Languages. Psycholinguistics. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 26 (1), 265–285. Pereiaslav- Khmelnytskyi : FOP Dombrovska Ya. M. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-265-285 .
Vovk, M., Emishyants, O., Zelenko, O., Drobot, O., & Onufriieva, L. (2020). Psychological Features of Experiences of Frustration Situations in Youth Age. International Journal of Scientific & Technology Research, 8 (1), 920–924. Retrieved from http://www.ijstr.org/paper-references.php?ref=IJSTR-0120-28117
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Михальчук Наталія, Сімко Руслан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.