Проблема розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників у навчальному процесі закладів середньої освіти

Автор(и)

  • Едуард Івашкевич Рівненський державний гуманітарний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0376-4615
  • Ольга Столяренко Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна https://orcid.org/0000-0002-0479-574X

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.126-148

Ключові слова:

діалогічні якості пізнавальної діяльності, розумовий розвиток, мисленнєві здібності, творчі завдання, процес спілкування, продуктивне спілкування, мікрогрупи, розв’язання творчої задачі, логічний висновок

Анотація

Мета статті – описати ефективність запропонованої системи формуючих впливів учителя на розвиток діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників, яку було визначено на основі порівняння початкового та заключного розділів, зроблених методом семантичного аналізу розв’язання учнями літературних творчих проблем.

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Також у дослідженні нами використано емпіричні методи, такі як експеримент, із метою дослідження ефективності групових форм роботи школярів на уроках.

Результати дослідження. Показано, що аналіз проблемної ситуації здійснюється лише на поверхневому рівні розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників. Школярі аналізують лише зміст запропонованого завдання, не роблять спроби сконцентрувати власну увагу й увагу інших школярів на проблемності конкретного завдання. Тому судження школярів носять суто поверхневий характер, на їх основі не можна зробити висновки щодо проблеми та на основі цього виокремити шляхи творчого розв’язання задачі. З огляду на це, не можна говорити про наявність у процесі такого обговорення толерантного ставлення до думок партнерів по спілкуванню, оскільки поверхневий характер суджень не надає можливостей для організації продуктивного спілкування старшокласників із метою творчого розв’язання проблемних завдань.

Відповідно до середнього рівня розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників учні пояснюють і роблять спроби обґрунтувати власні точки зору щодо запропонованої їм для розв’язання творчої задачі, при цьому активно співпрацюють із партнерами по спілкуванню, толерантно ставляться до інших думок і до запропонованих партнерами засобів розв’язання задач. Але старшокласники, аналізуючи свої власні висловлювання та порівнюючи їх із судженнями партнерів по спілкуванню, не доводять процес розв’язання творчого завдання до логічного кінця.

Ми говоримо про високий рівень розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників, коли учні чітко обґрунтовують свої позиції, аналізуючи власні точки зору та судження, порівнюючи їх із думками партнерів по спілкуванню. При цьому учні проявляють толерантність щодо інших, навіть зовсім протилежних висловлювань і засобів розв’язання старшокласниками творчих завдань. Школярі активно відстоюють власні позиції, логічно пояснюючи й обґрунтовуючи їх. Старшокласники не заперечують проти співпраці з партнерами по спілкуванню в процесі розв’язання проблемних творчих завдань у межах малих мікрогруп і класу загалом.

Висновки. Доведено, що засобом цілеспрямованого впливу на мисленнєві здібності школярів ми вважаємо розв’язання школярами пізнавальних задач, унормованих у спеціальну систему.

Ми визначаємо мислення як вищий ступінь пізнання. Вважаємо, що розумовий розвиток дитини не можливо аналізувати окремо від психічного розвитку загалом, від інтересів дитини, її відчуттів, тобто від особистісних рис і якостей. Доведено, що розумовий розвиток – це складне явище, що характеризується сукупністю рис та обумовлене низкою причин: змістом знань, які отримує дитина, методами впливу на особистість тощо. Ми вважаємо, що «розумовий розвиток» – складна динамічна система кількісних і якісних змін, що відбуваються в мисленнєвій діяльності людини у зв’язку з віком і збагаченням життєвого досвіду (відповідно до суспільно-історичних умов, у яких живе людина, й індивідуальних особливостей її мислення).

Посилання

Yemelianov, Yu.N. (1991). Teoriia formirovaniia i praktika sovershenstvovaniia kommunikativnoi kompetentnosti [The theory of the development and the practice of improving communicative competence]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Leningrad [in Russian].

Ivashkevych, E., & Hudyma, O. (2019). Psychological ways of the development of intercultural competence of pupils in the field of «Foreign Language Education» (according to the experience of education in foreign countries). Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of scientific issues «Problems of modern Psychology», 49, 84–105. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.84-105.

Kunitsyna, V.N. (1995). Sotsialnaia kompetentnost i sotsialnyi intellekt: struktura, funktsii, vzaimootnosheniie [Social competence and social intelligence: structure, functions, relationships]. Sankt-Peterburg : SPbTU [in Russian].

Leontiev, A.N. (1981). Problemy razvitiia psikhiki [Problems of the development of the psyche]. Moskva : Izd-vo MGU [in Russian].

Mykhalchuk, N., & Onufriieva, L. (2020). Psychological principles of learner’s autonomy. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of scientific issues «Problems of modern Psychology», 49, 244–268. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.244-268.

Yuzhaninova, A.L. (1984). K probleme diagnostiki sotsialnogo intellekta lichnosti [To the problem of the diagnostics of social intelligence of the person]. Problemy otsenivaniia v psikhologii – Problems of evaluation in psychology, (pp. 84–87). Saratov [in Russian].

Argyle, M., Furnham, A., & Graham, J. (1981). Social situations. London : Cambrige University Press.

Cantor, N.G., & Kihlstrom, J.F. (1987). Personality and social intelligence. New York : Prentice-Hall, Inc. Englewood Cliffs, New Jersey.

Mykhalchuk, Nataliia, & Ivashkevych, Eduard (2018). Psycholinguistic features of the development of social intelligence of the teacher. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. Psycholinguistics – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 23 (1), 242–257. Retrieved from https://doi.org/10.5281/zenodo.1211618.

Onufriieva, L., Chaikovska, O., Kobets, O., Pavelkiv, R., & Melnychuk, T. (2020). Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research, 9 (1), 84–95. Retrieved from http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536.

Zubiashvily, I., Kocharian, A., Lunov, V., Barinova, N., & Onufriieva, L. (2020). Phenomenon of money: Social and psychological essence and functions. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24 (3), 1629–1642. Retrieved from http://dx.doi.org/10.37200/IJPR/V24I3/PR200911.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-28

Як цитувати

Івашкевич, Е., & Столяренко, О. (2021). Проблема розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності старшокласників у навчальному процесі закладів середньої освіти. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (53), 126–148. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.126-148