Психологічний контент фасилітативної взаємодії
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-54.209-231Ключові слова:
фасилітація, фасилітативна взаємодія, фасилітативне навчання, компоненти фасилітації, автентичність, «природність»,, щирість особистості, конгруентність, емпатійне розумінняАнотація
Мета статті – визначити основні характеристики фасилітативної взаємодії, висвітлити соціально-генетичний механізм фасилітації як механізм культурної передачі інформації, окреслити принципи фасилітативної взаємодії у процесі міжособистісного спілкування, представити фасилітацію як феномен міжособистісного спілкування, що значно підвищує продуктивність навчання чи виховання суб’єктів навчально-виховного процесу завдяки їх гармонійному, демократичному стилю спілкування і толерантним, емпатичним якостям особистості учителя.
Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення.
Результати дослідження. Доведено, що фасилітація є феноменом міжособистісного спілкування, який значною мірою підсилює продуктивність навчання або виховання суб’єктів освітнього процесу за рахунок їх гармонійного, демократичного стилю спілкування і толерантних, емпатійних якостей особистості педагога. Фасилітативне спілкування породжує найбільшою мірою позитивні мотиви, а такі мотиви навчання, своєю чергою, створюють позитивні передумови не тільки до прийняття школярем певної свідомої позиції («І я це можу» або «І я це зможу»), а й до гармонійної пізнавальної діяльності з метою опанування новими знаннями, уміннями, навичками, завдяки чому в нього формується бажання вчитися. Учителі-фасилітатори мають ніби «провокувати» самостійність і створювати передумови для відповідальної свободи тих, хто навчається. Ці моменти обов’язково мають бути враховані у разі складання педагогами навчальних планів і програм, під час формулювання навчальних цілей і впродовж оцінювання результатів навчальної роботи. Усе це створюватиме найбільшою мірою сприятливі передумови для самостійного й осмисленого навчання школярів, активізуючи їх пізнавальні мотиви, стимулюючи допитливість, що, насамперед, актуалізуватиме прояви солідарності й кооперації, взаємодії та взаємодопомоги в навчальній роботі, сприяючи становленню активної особистісної позиції і самореалізації педагогів. Усе це, своєю чергою, фасилітує високий рівень когнітивного функціонування, всієї освітньої парадигми тощо.
Показано, що реформа освітньої системи має ґрунтуватися на перебудові сталих особистісних настановлень учителя, які експлікуються у процесах його міжособистісної взаємодії з учнями. Виокремлено три основні настановлення учителя-фасилітатора: Перше – «істинність» і «відкритість»; друге настановлення описується в термінах «прийняття» й «довіри»; і, нарешті, третє настановлення позитивно корелює з «емпатійним розумінням».
Виокремлено певні компоненти фасилітації, які створюють такий мікроклімат у колективі, що забезпечуватиме особистісне зростання і розвиток. Зазначено, що першим компонентом фасилітації є справжність, «природність», щирість особистості. Указано, що ще одним компонентом фасилітації є конгруентність. Іншим компонентом фасилітації є емпатійне розуміння. Доведено, що фасилітативна взаємодія є досить специфічним, активним різновидом переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога.
Висновки. Показано, що основні положення фасилітативного підходу полягають у тому, що, по-перше, внутрішня природа (або сутність) людини є винятково позитивною, конструктивною, моральною і соціальною, а, по-друге, ця природа починає експлікувати себе кожен раз, коли у взаємостосунках цієї особистості з іншою людиною (або іншими людьми) існує атмосфера безумовного позитивного прийняття, емпатійного розуміння і конгруентної самопрезентації.
Доведено, що фасилітативний підхід наголошує, що людина вміщує неабиякі ресурси для самопізнання, зміни власної Я-концепції, цілеспрямованої поведінки, а цілковите опанування цими ресурсами постає можливим лише в тому випадку, якщо в суспільній групі створюється позитивний мікроклімат, що фасилітуватиме становлення психологічних настановлень.
Посилання
Honcharuk, N., & Onufriieva, L. (2018). Psykholohichnyi analiz rivniv pobudovy komunikatyvnykh dii [Psychological analysis of the levels of construction of communicative actions]. Psykholinhvistyka. Psikholingvistika. Psycholinguistics – Psycholinguistics. Psycholinguistics. Psycholinguistics, 24 (1), 97–117. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-97-117 [in Ukrainian].
Ivashkevych, Er., & Komarnitska, L. (2020). Psychological aspects of comics as the paraliterary genres. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of modern psychology», 49, 106–130. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.106-130 .
Mykhalchuk, N., & Onufriieva, L. (2020). Psykholohichnyi analiz riznykh typiv dyskursu [Psychological Analysis of Different Types of Discourse]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of modern psychology», 50, 188–210. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227- 6246.2020-50.188-210 [in Ukrainian].
Ternovyk, N., & Simko, A. (2020). Khudozhnia literatura yak zasib formuvannia pidlitka yak subiekta piznavalnoi diialnosti [Fiction as a means of forming a teenager as a subject of cognitive activity]. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of modern psychology», 49, 322– 341. DOI https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.322-341 [in Ukrainian].
Tlumachnyi slovnyk «Multitran» [Dictionary «Multitran»] (2021). Retrieved from http://www.multitran.com .
Crookes, G. (1989). Planning and interlanguage variation. Studies in Second Language Acquisition, 11, 367–383. Retrieved from https://doi.org/10.1017/s0272263100008391 .
Onufriieva, L., & Ivashkevych, Ed. (2021). The development of learner’s autonomy by the way of the formation of social intelligence. Zbirnyk naukovykh prats «Problemy suchasnoi psykholohii» – Collection of research papers «Problems of modern psychology», 51, 9–32. Retrieved from https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-51.9-32 .
Rogers, C.R. (1983). Freedom to learn for the 80’S. Columbus : Charles E. Merril Publ. Co.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Наталія Хупавцева, Ірина Ващенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.