Психологічні шляхи розвитку різних типів мислення здобувачів вищої освіти як їх soft skills
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2025-65.9-30Ключові слова:
мислення, різні види мислення, soft skills здобувачів освіти, мисленнєві операції, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація, форми мислення, якості мисленняАнотація
Метою дослідження є проаналізувати психологічні шляхи розвитку різних типів мислення студентів як їх soft skills.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Експериментальним методом є метод організації емпіричного дослідження.
Результати дослідження. Доведено, що потрібно розрізняти теоретичне та практичне мислення. Практичне мислення спрямоване на розв’язання певних завдань або на перетворення практичних ситуацій, часто існує в умовах дефіциту часу. Теоретичне мислення постає процесом пізнання. Інша дихотомічна класифікація мислення поділяє його на аналітичне, а саме те, що розгорнуте в часі, складається з етапів у свідомості тієї людини, яка мислить, та інтуїтивне, що протікає швидко, не має чітких етапів, є мало усвідомлюваним. Ми розрізняємо також мислення творче та репродуктивне. Вважаємо, що мисленнєва культура передбачає продуктивний характер мислення, який не може існувати поза засвоєнням людиною репродуктивних процедур, тому для формування мисленнєвої культури важливими є обидва види мислення. Усі ці характеристики різних типів мислення є так званими soft skills, які є основою розвитку здобувачів освіти як майбутніх професіоналів.
Висновки. Доведено, що до пізнання нового предмету та розв’язання завдання, яке стоїть перед людиною, мислення суб’єкта просувається шляхом здійснення багатьох операцій, що є складовими процесу мислення. Умовно виділяють такі групи компонентів мислення: операції мислення –> аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація; форми мислення –> поняття, судження, умовиводи; якості мислення –> доказовість, критичність, об’єктивність, лаконізм та ін. Зазначено, що мислення не можна звести лише до системи інтелектуальних операцій. Посідаючи центральне місце в структурі інтелекту, мислення детермінує інтелект як процесуально, так і особистісно.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.

