Виникнення емоційного інтелекту: від раціонального пізнання до емоційного розуму

Анотація

Мета статті – дослідити еволюцію емоційного інтелекту як психологічного конструкта, проаналізувавши, як він сформувався на перетині кількох наукових традицій – когнітивної науки, афективної нейронауки та гуманістичної психології – і став ключовою концепцією для розуміння емоцій та розуму як взаємозалежних форм інтелекту.

Методи дослідження. У статті застосовано теоретико- історичний підхід, заснований на ґрунтовному аналізі психологічної та нейронаукової літератури. Проведено якісний контент-аналіз першоджерел для виявлення концептуальних закономірностей і простеження еволюції теорії емоційного інтелекту. Використано порівняльний та історико-аналітичний методи для дослідження конвергенції когнітивної, афективної та гуманістичної парадигм. За допомогою інтерпретативного синтезу об’єднано різноманітні підходи у цілісне розуміння емоційного інтелекту як наукового конструкта й філософського погляду на природу людини.

Результати дослідження. Розкрито становлення емоційного інтелекту як синтезу когнітивних і емоційних процесів у психології кінця ХХ століття. Простежено розвиток від теорії множинних інтелектів Говарда Гарднера до формальної моделі Саловея і Маєра, а також розширення концепції у працях Бар-Она, Стайнера та Голмана. Показано, що емоційний інтелект переосмислив саме поняття інтелекту.

Необхідність статті зумовлена потребою уточнення теоретичних засад емоційного інтелекту, які часто спрощуються у популярних інтерпретаціях. Звернення до його витоків у різних наукових традиціях підтверджує, що емоції й розум є взаємозалежними процесами.

Висновки. Доведено, що виникнення емоційного інтелекту стало важливим зрушенням у сучасній психології, що поєднало когніцію та емоцію в єдину систему людського розуміння. Показано, що від Гарднера до Голмана ця концепція визначає інтелект як гармонію розуму й емпатії, а не їх протиставлення. Зазначено, що повертаючи емоції на центральне місце у свідомості, емоційний інтелект продовжує поєднувати аналітичне та гуманістичне, утверджуючи, що справжня мудрість народжується з єдності розуму і серця.