Динаміка розвитку гнучкості дзюдоїстів 13-14 років
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2020-2.02Ключові слова:
дзюдо, гнучкість, активна гнучкість, пасивна гнучкість, засоби, динаміка, дослідження, розвитокАнотація
Мета: дослідити динаміку розвитку гнучкості юних дзюдоїстів. Матеріал і методи. Під час роботи для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Дослідження динаміки розвитку гнучкості юних дзюдоїстів здійснювалось за допомогою наступних тестів: «Відведення прямих рук вгору із положення лежачи на животі, руки вперед» (см); «Нахили тулуба вперед в положенні стоячи на г/лаві» (см); «Поздовжній шпагат» (град); «Міст» (см). Результати: вивчаючи науково-методичну літературу з проблеми розвитку гнучкості в дзюдо було здійснено підбір вправ для розвитку активної та пасивної гнучкості дзюдоїстів. Після впровадження в навчально-тренувальний процес підібраних комплексів вправ для розвитку гнучкості юних дзюдоїстів були встановлені зміни показників, що тестуються. Так, в тесті «Відведення прямих рук вгору з положення лежачи на животі, руки вперед» показник гнучкості збільшився із 22,5 см. на початку дослідження до 25,3 см. в кінці дослідження, у перерахунку на відсотки показник гнучкості збільшився на 12,4 %. В тесті «Нахили тулуба вперед в положенні стоячи на г/лаві» до початку дослідження показник гнучкості склав в середньому – 11,42 см, в кінці – 14,92 см., у перерахунку на відсотки показник гнучкості збільшився на 29,7 %. В тесті «Поздовжній шпагат» показник на початку тренувального року у групи склав 171 градус, в кінці обстежуваного періоду – 178 градус, різниця за цим показником склала всього 7 градусів, але ці відмінності дуже істотні і статистично достовірні (t=7,53 при р<0,05). В тесті «Міст» приріст результатів склав в 7,2 %. Висновки. Особливістю навчально-тренувального процесу у юних дзюдоїстів було застосування підібраних комплексів вправ для розвитку різних видів гнучкості на основі аналізу науково-методичної літератури. Аналіз динаміки розвитку гнучкості юних дзюдоїстів показав, що між початком і кінцем дослідження спостерігаються статистично достовірні відмінності у всіх показниках (р<0,05). Оскільки в групі, що досліджувалась увагу було акцентовано на розвиток як пасивної, так і активної гнучкості, більш значні зміни пояснюються саме ефектом акцентованого розвитку гнучкості.
Посилання
Агеєв, П. М., & Запольский, Д. П. (2017). Дзюдо як засіб розвитку фізичних якостей студентів вищих навчальних закладів. Науковий часопис. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 4 (85), 7-10. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/20628.
Алексєєв, А. Ф., Ананченко, К. В., & Бойченко, Н. В. (2014). Теорія та методика викладання дзюдо та самбо: навч. посіб. для студенів 3 курсу (за кредитно-модульною системою). ХДАФК, Xарків.
Бавыкин, Е. А., & Коростелев, Е. Н. (2017). Физическая подготовка в единоборствах. Научные исследования и разработки в эпоху глобализации, 52-55.
Бойченко, Н. В. (2007). Пути повышения эффективности тренировочного процесса в восточных единоборствах. Физическое воспитание студентов творческих специальностей, 2, 148-150.
Бойченко, Н. В., & Голубничій, Р. В. (2016). Особливості фізичної підготовки спортсменок, що займаються дзюдо. Єдиноборства, 11-13.
Бойченко, Н. В., Станкевич, Б., & Дрозд, М. С. (2014). «Контроль за станом підготовленості борця». Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях, 1, 14-17.
Бріскін, Ю., Корягін, В., & Блавт, О. (2016). Технологічне забезпечення об’єктивного оцінювання гнучкості. Physical Education, Sports and Health Culture in Modern Society, (4(20), 406-411. Retrieved from https://sport.eenu.edu.ua/index.php/sport/article/view/681.
Ермаков, С. С., Тропин, Ю. Н., & Бойченко, Н. В. (2016). Специальная физическая подготовка квалифицированных борцов. Единоборства, 20-22.
Капінос, Д. В. (2014). Розвиток гнучкості та її вплив на досягнення юних кікбоксерів у змаганнях. Науковий пошук молодих дослідників. Збірник наукових праць студентів.—Луганськ, (9), 46-51.
Кощеєв, О., & Марченко, А. (2013). Особливості методики розвитку гнучкості спортсменів 8-10 років у тхеквондо за допомогою стретчінгу. Молода спортивна наука України, 17, т. 1, 87 - 91.
Кривошапкин, П. И., & Подливаев, Б. А. (2001). Методика физической подготовки юных борцов с акцентом на развитие гибкости. Спортивные единоборства на рубеже столетий: Пути и перспективы развития, 187-200.
Мазур, В. Й., & Петров, А. О. (2018). Методичні особливості розвитку рухових здібностей юних борців дюсш в тренувальному процесі. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, 47-54.
Масалкін, М. Г., Корюкаєв, М. М., Масалкин, М. Г., & Корюкаев, Н. Н. (2017). Особливості розвитку фізичних якостей у борців-дзюдоїстів на початковому етапі тренувальної діяльності. Науковий часопис. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 11 (93) 17, 70-73.
Огієнко, П. М., Бойкова, А. О., Чайко, В. М., Якуш, О. А., & Давидова, Н. А. (2008). Особливості розвитку гнучкості дівчат 15-17 років, які займаються спортивною боротьбою. Вісник, 198.
Паламарчук, Ю. Г. (2013). Удосконалення фізичної підготовленості дзюдоїстів 10-12 років з урахуванням їх конституційних особливостей. (Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту). Київ, Україна.
Саєнко, В. Г., Палатов, М. А., & Лі, Ц. (2009). Взаємозв’язок показників координаційних здібностей і гнучкості у ушуїстів високої кваліфікації. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту.–Харків: ХДАДМ (XXПІ), (9), 118-120.
Санжарова, Н. М., & Попова, М. В. (2013). Вплив засобів тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків молодшого шкільного віку. Актуальні проблеми фізкультурної освіти, (8), 38-40.
Тропин, Ю. Н., & Бойченко, Н. В. (2017). Содержание различных сторон подготовки борцов. Единоборства, 79-83.
Фиринская, Е. А. (2011). Значение гибкости в тренировочной деятельности дзюдоисток. Физическое воспитание студентов, 2, 106-108.
Шуба, Л. В., & Шуба, В. В. (2016). Розвиток загальної та спеціальної фізичної підготовленості хлопців 7–9 років які займаються дзюдо. Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку, 266.
