Особливості психофізіологічних показників висококваліфікованих спортсменів з урахуванням статевого диморфізму (на прикладі карате та спортивної акробатики)
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2019-4.04Ключові слова:
психофізіологічні показники, карате, спортивна акробатика, статевий диморфізмАнотація
Мета: дослідження психофізіологічного стану спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються у карате та спортивній акробатиці, з урахуванням статевого диморфізму. Матеріал і методи. Проведено дослідження психофізіологічних показників каратистів та акробатів, яке було проведено з використанням психофізіологічного тестування: визначення простої та складної зорово-моторної реакції, латентного періоду зорово-моторної реакції, функціональної рухливість нервових процесів. В експерименті приймали участь спортсмени високої кваліфікації 17-24 років, що спеціалізуються у карате та спортивній акробатиці. Методи дослідження: 1. Аналіз науково-методичної літератури. 2. Психофізіологічне тестування: визначення простої та складної зорово-моторної реакція, латентного періоду зорово-моторної реакції, функціональної рухливість нервових процесів. 3. Методи математичної статистики.. Результати: аналіз отриманих результатів дослідження виявив деяку неоднорідність значень показників властивостей нейродинамічних функцій між юнаками та дівчатами у акробатиці та карате. У групі спортсменів, що замаються карате, виявлено, що складна зорово-моторна реакція більш реактивна в порівнянні з акробатами. Відмінності достовірні порівняно між групами юнаків-акробатів та каратистів, а також між дівчатами та юнаками обох видів спорту (при р≤0,05; 0,01), рівень вірогідності 90 та 95 %. Висновки: функціональна організація психофізіологічних функцій у спортсменів високої кваліфікації має різні стратегії переробки інформації в залежності від статі. Спортсмени з високим рівнем психофізіологічного стану відрізняються кращими показниками функціональної рухливості та сили нервових процесів (статистична значущість р≤0,05; 0,01). Зростання рівня психофізілогічного стану залежить від ступеня вияву індивідуально-типологічних властивостей нервових процесів, що приводить до статистично достовірного поліпшення швидкості та якості переробки інформації.
Посилання
Алёшичева, А. В., Байковский, Ю. В., & Самойлов Н. Г. (2018). «Применение методов оценки качества жизни для диагностики состояния психологического здоровья спортсменов». Спортивный психолог, №2 (49), 52-57.
Астахов, Д. Б., & Косс, В. В. (2016). «Предстартовый невроз и запредельное торможение центральной нервной системы (ЦНС) в соревновательный период у самбистов. Современные методы диагностики и коррекции»». Экстремальная деятельность человека, №3(40), 21-23.
Бачинська, Н. В. (2018). «Побудова річного циклу навчально-тренувального процесу в парно-групових видах спортивної акробатики в аспекті статевого диморфізму». Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації, Вип. 39, 393-396.
Блеер, А. Н., Корнеев, Д. К., & Савинкина, А. О. (2018). «Методика диагностики распределения внимания спортсменов на симуляторе виртуальной реальности». Спортивный психолог, №2 (49), 58-63.
Єрмаков, С. С. (2002). «Інформаційні технології у наукових спортивних дослідженнях». Наук. пр. нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. Вип. 8, 272-280.
Колосова, Е. В., & Халявка, Т. А. (2015). «Электронейромиографическая характеристика высококвалифицированных спортсменов-биатлонистов различных гендерных групп». Спортивний вісник Придніпров’я, № 3, 225–229.
Коробейніков Г., & Приступа Є. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. Монографія. ЛДУФК, Львів. ІSBN 978-966-2328-59-2.
Коробейніков, Г. В., & Дуднік, О. К. (2006). «Діагностика психоемоційних станів у спортсменів». Спорт. медицина, №1, 33–36 .
Коробейнікова, Л. Г., & Коробейніков, Г. В. (2016). «Діагностика психофізіологічного стану організму як одна з ключових проблем спортивної медицини». Спортивна медицина, № 1, 3-10.
Лизогуб, В. С. (2010). «Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність». Фізіол. журн., № 2, 34–42.
Лысенко Е. Н., & Шинкарук О. А. (2015). «Влияние на проявление нейродинамических свойств спортсменов полового диморфизма и напряженной физической работы». Наука и спорт: современные тенденции, Том 6, № 1, 11–18.
Макаренко, М. В., & Лизогуб, В. С. (2003). «Комп’ютерна система "Діагност-1" для визначення нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини». Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі, 60.
Пичугина, М. К. (2015). «Тревожность у спортсменов-единоборцев 9–14 лет (на примере кудо)». Экстремальная деятельность человека, №2 (35), 36-39.
Пятисоцкая, С. С. (2009). «Проблема индивидуального похода подготовки в спортивных единоборствах (каратэ)». Слобожанський науковоспортивний вісник, №3, 168-171.
Пятисоцька, С. С. (2010). Індивідуалізація підготовки юних каратистів на початковому етапі з використанням інформаційних технологій. (Автореф…к.фіз.вих.) Харків, Україна.
Роженцов, В. В., & Роженцов, В. В. (2009). «Диагностика предстартового функционального состояния организма спортсменов на основе психофизиологических параметров ЦНС». Вестн. спорт. науки, № 3, 39–44.
Федорчук, С., & Лысенко, Е. (2017). «Характер реакции на движущийся объект у спортсменов высокой квалификации в условиях психоэмоционального напряжения». Спортивна наука України, № 3 (79), 47-54. ISSN 1993-5757.
Шинкарук, О., & Лысенко, Е. (2004). «Влияние полового диморфизма и физических нагрузок на проявление нейродинамических свойств у спортсменов высокого класса». Наука в Олимпийском спорте, № 1, 75–79.
Costas, I. K., & Terry, P. C. (2010). Inside sport psychology. Champaign: Human Kinetics.
Raedeke Thomas, D., & Alan, L. (2004). «Smith Sport psychology». Journal of Sport & Exercise Psychology, Vol. 26, 525–541.
