Дослідження короткочасної зорової пам’яті та просторового сприйняття каратистів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15391/ed.2025-2.06

Ключові слова:

психофізіологічні показники, короткочасна зорова пам'ять, просторове сприйняття, каратисти, інноваційні технології

Анотація

Мета: дослідити особливості прояву короткочасної зорової пам’яті та просторового сприйняття каратистів. Матеріал та методи. У дослідженні використано такі методи: аналіз науково-методичної інформації та джерел інтернету; узагальнення передового практичного досвіду; психофізіологічне тестування; методи математичної статистики. В досліджені приймала участь 27 каратистів 10,41±2,04 років, які мають стаж занять один рік. Для вимірювань психофізіологічних здібностей застосовані спеціалізовані тести для мобільних пристроїв під керуванням iPadOS, розроблені й впроваджені кафедрами одноборств, інформатики та біомеханіки Харківської державної академії фізичної культури. Результати: згідно результатів кореляційного аналізу встановлено, що між віком спортсменів та показниками досліджуваних психофізіологічних параметрів існує статистично значима кореляція. Так, з віком мають статистично значимі взаємозв’язки коефіцієнт короткочасної зорової пам’яті (CTSM, r=0,67) та показник просторового сприйняття (час реакції за весь тест, r=0,60). Також відмічено, що з підвищенням віку спортсменів зменшується відсоток помилок. Кореляційний аналіз виявив взаємозв’язки між тестами. Відзначена статистично значима кореляція між часом реакції в тесті «Spatial Perception» та відсотком помилок на п’ятому, самому складному етапі тесту «Short-Term Memory» (r=0,63). На підставі кластерного аналізу група каратистів (n=27) розподілена на дві підгрупи 8-10 та 11-13 років, по 13, 14 спортсменів відповідно. Згідно аналізу відмінностей результатів вимірювань між спортсменами 8-10 років та спортсменами 11-13 років визначено, що існують статистично значимі відмінності (p<0,05) в таких показниках як коефіцієнт короткочасної зорової пам’яті, відсотки помилок та тривалість тесту. Найбільший відсоток помилок, при виконанні тесту «Short-Term Memory», зафіксовано на п’ятому етапі як у спортсменів 8-10 років, так і спортсменів 11-13 років. Кількість помилок спортсменів 11-13 років в 1,8 разів менше ніж у спортсменів 8-10 років, що свідчить про більшу кількість вірних реакцій та точність їх моторних дій. Щодо відмінностей результатів оцінки рівня просторового сприйняття між спортсменами 8-10 років та спортсменами 11-13 років то відмічено статистично значиме покрашення (p<0,05) часу реакції та статистичне значиме зменшення (p<0,05) тривалості тесту. Відсоток помилок у спортсменів 11-13 років менше ніж у спортсменів 8-10 років, но ці відмінності не є статистично значимі (p>0,05). Аналіз динаміки змін часу реакції при виконанні тестового завдання застосунку «Spatial Perception» показав, що найбільші значення зафіксовано на четвертому етапі, як в групі 8-10 років, так і в групі 11-13 років. Різниця між часом реакції на четвертому та третьому етапах спортсменів 8-10 років склала 151,4 мс, що 68 мс більше ніж у спортсменів 11-13 років. Це свідчить про те, що більш дорослі спортсмени краще диференціюють 3D об’єкти коли діють зорові стимулі, які заважають. Висновки. Результати дослідження свідчать про особливості прояву психофізіологічних показників, а саме їх взаємозв’язок з віком досліджуваних спортсменів. Показники короткочасної зорової пам’яті та просторового сприйняття спортсменів 11-13 років мають статистично значимі (p<0,05) відмінності від показників спортсменів 8-10 років. У зв’язку з тим, що спортсмени, які приймали участь у дослідженні мають один і той же стаж занять (1 рік) то покращення психофізіологічних показників більш дорослих спортсменів пов’язано з більш досконалою взаємодією їх сенсорного та моторного механізмів керування рухами.

Біографії авторів

Вячеслав Романенко, Харківська державна академія фізичної культури

к.фіз.вих., доцент

Євгенія Коляда, Харківська державна академія фізичної культури

магістрантка кафедри одноборств

Посилання

Воронова, В. І. (2007). Психологія спорту: навчальний посібник. Олімпійська література, Київ.

Голяка, С. К., & Спринь, О. Б. (2005). Властивості основних нервових процесів у спортсменів. Проблеми вікової фізіології, 30-32.

Коляда, Є. В., & Романенко, В. В. (2024). Дослідження взаємозв’язків між психофізіологічними здібностями та спритністю каратистів-новачків. Єдиноборства, 2(32), 40-51. https://doi.org/10.15391/ed.2024-2.04.

Коробейніков, Г., Приступа, Є., Коробейнікова, Л., Бріскін, Ю. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті: монографія. ЛДУФК, Львів.

Михальський, В. П., & Романенко, В. В. (2024). Використання теорії невизначеності при дослідженні показників просторового сприйняття в єдиноборствах. Єдиноборства, 4(34). https://doi.org/10.15391/ed.2024-4.05.

Оцінка функціонального стану спортсменів (психофізіологічні показники, варіабельність серцевого ритму) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://sites.google.com/view/ksapcvisuomotorreaction/головна-сторінка?authuser=0 (дата звернення: 28.11.2024).

Пришляк, В., Некрасов, Г., & Цап, І. (2024). Роль інновацій у розвитку сучасних спортивних ігор та їх вплив на фізичну активність і спортивні досягнення. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 8(181), 209-213. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.8(181).38.

Ровний, А. А., Ровна, О. А., & Галімський, В. А. (2014). Роль сенсорних систем в управлінні складно-координованими рухами спортсменів. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 78-83.

Тропін, Ю. М., Романенко, В. В., & Латишев, М. В. (2021). Взаємозв’язок рівня прояву сенсомоторних реакцій з показниками фізичної підготовленості у юних тхеквондистів. Єдиноборства, 2(20), 93-104. https://doi.org/10.15391/ed.2021-2.04.

Тропін, Ю., Романенко, В., Голоха, В., Алксєєва, І., & Алексєнко, Я. (2018). Особливості прояву сенсомоторних реакцій студентами. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 57-62.

Badau, D., Baydil, B., & Badau, A. (2018). Differences among Three Measures of Reaction Time Based on Hand Laterality in Individual Sports. Sports, 6(2), 45. https://doi.org/10.3390/sports6020045

Coşkun, B., Koçak, S., & Sarıtaş, N. (2014). The comparison of reaction times of karate athletes according to age, gender and status. Science, Movement and Health, 14(2), 213-217. https://www.analefefs.ro/anale-fefs/2014/i2/pe-autori/1.pdf

Di Russo, F.; Taddei, F.; Apnile, T., & Spinelli, D. (2006). Neural correlates of fast stimulus discrimination and response selection in top-level fencers. Neuroscience Letters, 408(2), 113-118. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2006.08.085

Klostermann, A., Vater, C., Kredel, R., & Hossner E.J. (2020). Perception and Action in Sports. On the Functionality of Foveal and Peripheral Vision. Frontiers in Sports and Active Living, 1, 1-5. https://doi.org/10.3389/fspor.2019.00066

Korobeynikov, G., Korobeinikova, L., & Shatskih, V. (2013). Age, Psycho-Emotional States and Stress Resistance in Elite Wrestlers. International Journal of Wrestling Science, 3(1), 58–69. https://doi.org/10.1080/21615667.2013.10878970

Martínez de Quel, Ó., & Bennett, S. J. (2014). Kinematics of Self-Initiated and Reactive Karate Punches. Research Quarterly for Exercise and Sport, 85(1), 117-123. https://doi.org/10.1080/02701367.2013.872222

Mori, S., Ohtani, Y., & Imanaka, K. (2002). Reaction times and anticipatory skills of karate athletes. Human Movement Science, 21(2), 213-230.

Lee, J., & Kim, S. (2012). Visual Search Patterns and Reaction Movement in Taekwondo According to Expertise. Korean Journal of Sport Science, 23, 274-284.

Piatysotska, S., Podrigalo, L., Romanenko, V., Melnyk, A., Halashko, V., & Koval, S. (2023). Study of short-term visual memory of athletes in cyclic sports, martial arts and esports. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 27(6), 503-514. https://doi.org/10.15561/26649837.2023.0609.

Romanenko, V., Piatysotska, S., Tropin, Y., Rydzik, Ł., Holokha, V, & Boychenko, N. (2022). Study of the reaction of the choice of combat athletes using computer technology. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 26(4), 97–103. https://doi.org/10.15391/snsv.2022-4.001

Romanenko, V., Podrigalo, L. Cynarski, W., Rovnaya, O., Korobeynikova, L., Goloha, V., & Robak, I. (2020). A comparative analysis of the short-term memory of martial arts’ athletes of different level of sportsmanship. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 20, 3, 18–24. https://doi.org/10.14589/ido.20.3.3

Sibley, B., & Etnier, J. (2003). The relationship between physical activity and cognitive functioning. Research Quarterly for Exercise and Sport, 74(1), 21-37. https://doi.org/10.1515/ijsl.2000.143.183.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-07

Номер

Розділ

Статті