Дослідження короткочасної зорової пам’яті та просторового сприйняття каратистів
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2025-2.06Ключові слова:
психофізіологічні показники, короткочасна зорова пам'ять, просторове сприйняття, каратисти, інноваційні технологіїАнотація
Мета: дослідити особливості прояву короткочасної зорової пам’яті та просторового сприйняття каратистів. Матеріал та методи. У дослідженні використано такі методи: аналіз науково-методичної інформації та джерел інтернету; узагальнення передового практичного досвіду; психофізіологічне тестування; методи математичної статистики. В досліджені приймала участь 27 каратистів 10,41±2,04 років, які мають стаж занять один рік. Для вимірювань психофізіологічних здібностей застосовані спеціалізовані тести для мобільних пристроїв під керуванням iPadOS, розроблені й впроваджені кафедрами одноборств, інформатики та біомеханіки Харківської державної академії фізичної культури. Результати: згідно результатів кореляційного аналізу встановлено, що між віком спортсменів та показниками досліджуваних психофізіологічних параметрів існує статистично значима кореляція. Так, з віком мають статистично значимі взаємозв’язки коефіцієнт короткочасної зорової пам’яті (CTSM, r=0,67) та показник просторового сприйняття (час реакції за весь тест, r=0,60). Також відмічено, що з підвищенням віку спортсменів зменшується відсоток помилок. Кореляційний аналіз виявив взаємозв’язки між тестами. Відзначена статистично значима кореляція між часом реакції в тесті «Spatial Perception» та відсотком помилок на п’ятому, самому складному етапі тесту «Short-Term Memory» (r=0,63). На підставі кластерного аналізу група каратистів (n=27) розподілена на дві підгрупи 8-10 та 11-13 років, по 13, 14 спортсменів відповідно. Згідно аналізу відмінностей результатів вимірювань між спортсменами 8-10 років та спортсменами 11-13 років визначено, що існують статистично значимі відмінності (p<0,05) в таких показниках як коефіцієнт короткочасної зорової пам’яті, відсотки помилок та тривалість тесту. Найбільший відсоток помилок, при виконанні тесту «Short-Term Memory», зафіксовано на п’ятому етапі як у спортсменів 8-10 років, так і спортсменів 11-13 років. Кількість помилок спортсменів 11-13 років в 1,8 разів менше ніж у спортсменів 8-10 років, що свідчить про більшу кількість вірних реакцій та точність їх моторних дій. Щодо відмінностей результатів оцінки рівня просторового сприйняття між спортсменами 8-10 років та спортсменами 11-13 років то відмічено статистично значиме покрашення (p<0,05) часу реакції та статистичне значиме зменшення (p<0,05) тривалості тесту. Відсоток помилок у спортсменів 11-13 років менше ніж у спортсменів 8-10 років, но ці відмінності не є статистично значимі (p>0,05). Аналіз динаміки змін часу реакції при виконанні тестового завдання застосунку «Spatial Perception» показав, що найбільші значення зафіксовано на четвертому етапі, як в групі 8-10 років, так і в групі 11-13 років. Різниця між часом реакції на четвертому та третьому етапах спортсменів 8-10 років склала 151,4 мс, що 68 мс більше ніж у спортсменів 11-13 років. Це свідчить про те, що більш дорослі спортсмени краще диференціюють 3D об’єкти коли діють зорові стимулі, які заважають. Висновки. Результати дослідження свідчать про особливості прояву психофізіологічних показників, а саме їх взаємозв’язок з віком досліджуваних спортсменів. Показники короткочасної зорової пам’яті та просторового сприйняття спортсменів 11-13 років мають статистично значимі (p<0,05) відмінності від показників спортсменів 8-10 років. У зв’язку з тим, що спортсмени, які приймали участь у дослідженні мають один і той же стаж занять (1 рік) то покращення психофізіологічних показників більш дорослих спортсменів пов’язано з більш досконалою взаємодією їх сенсорного та моторного механізмів керування рухами.Посилання
Воронова, В. І. (2007). Психологія спорту: навчальний посібник. Олімпійська література, Київ.
Голяка, С. К., & Спринь, О. Б. (2005). Властивості основних нервових процесів у спортсменів. Проблеми вікової фізіології, 30-32.
Коляда, Є. В., & Романенко, В. В. (2024). Дослідження взаємозв’язків між психофізіологічними здібностями та спритністю каратистів-новачків. Єдиноборства, 2(32), 40-51. https://doi.org/10.15391/ed.2024-2.04.
Коробейніков, Г., Приступа, Є., Коробейнікова, Л., Бріскін, Ю. (2013). Оцінювання психофізіологічних станів у спорті: монографія. ЛДУФК, Львів.
Михальський, В. П., & Романенко, В. В. (2024). Використання теорії невизначеності при дослідженні показників просторового сприйняття в єдиноборствах. Єдиноборства, 4(34). https://doi.org/10.15391/ed.2024-4.05.
Оцінка функціонального стану спортсменів (психофізіологічні показники, варіабельність серцевого ритму) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://sites.google.com/view/ksapcvisuomotorreaction/головна-сторінка?authuser=0 (дата звернення: 28.11.2024).
Пришляк, В., Некрасов, Г., & Цап, І. (2024). Роль інновацій у розвитку сучасних спортивних ігор та їх вплив на фізичну активність і спортивні досягнення. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, 8(181), 209-213. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.8(181).38.
Ровний, А. А., Ровна, О. А., & Галімський, В. А. (2014). Роль сенсорних систем в управлінні складно-координованими рухами спортсменів. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 78-83.
Тропін, Ю. М., Романенко, В. В., & Латишев, М. В. (2021). Взаємозв’язок рівня прояву сенсомоторних реакцій з показниками фізичної підготовленості у юних тхеквондистів. Єдиноборства, 2(20), 93-104. https://doi.org/10.15391/ed.2021-2.04.
Тропін, Ю., Романенко, В., Голоха, В., Алксєєва, І., & Алексєнко, Я. (2018). Особливості прояву сенсомоторних реакцій студентами. Слобожанський науково-спортивний вісник, 3, 57-62.
Badau, D., Baydil, B., & Badau, A. (2018). Differences among Three Measures of Reaction Time Based on Hand Laterality in Individual Sports. Sports, 6(2), 45. https://doi.org/10.3390/sports6020045
Coşkun, B., Koçak, S., & Sarıtaş, N. (2014). The comparison of reaction times of karate athletes according to age, gender and status. Science, Movement and Health, 14(2), 213-217. https://www.analefefs.ro/anale-fefs/2014/i2/pe-autori/1.pdf
Di Russo, F.; Taddei, F.; Apnile, T., & Spinelli, D. (2006). Neural correlates of fast stimulus discrimination and response selection in top-level fencers. Neuroscience Letters, 408(2), 113-118. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2006.08.085
Klostermann, A., Vater, C., Kredel, R., & Hossner E.J. (2020). Perception and Action in Sports. On the Functionality of Foveal and Peripheral Vision. Frontiers in Sports and Active Living, 1, 1-5. https://doi.org/10.3389/fspor.2019.00066
Korobeynikov, G., Korobeinikova, L., & Shatskih, V. (2013). Age, Psycho-Emotional States and Stress Resistance in Elite Wrestlers. International Journal of Wrestling Science, 3(1), 58–69. https://doi.org/10.1080/21615667.2013.10878970
Martínez de Quel, Ó., & Bennett, S. J. (2014). Kinematics of Self-Initiated and Reactive Karate Punches. Research Quarterly for Exercise and Sport, 85(1), 117-123. https://doi.org/10.1080/02701367.2013.872222
Mori, S., Ohtani, Y., & Imanaka, K. (2002). Reaction times and anticipatory skills of karate athletes. Human Movement Science, 21(2), 213-230.
Lee, J., & Kim, S. (2012). Visual Search Patterns and Reaction Movement in Taekwondo According to Expertise. Korean Journal of Sport Science, 23, 274-284.
Piatysotska, S., Podrigalo, L., Romanenko, V., Melnyk, A., Halashko, V., & Koval, S. (2023). Study of short-term visual memory of athletes in cyclic sports, martial arts and esports. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 27(6), 503-514. https://doi.org/10.15561/26649837.2023.0609.
Romanenko, V., Piatysotska, S., Tropin, Y., Rydzik, Ł., Holokha, V, & Boychenko, N. (2022). Study of the reaction of the choice of combat athletes using computer technology. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 26(4), 97–103. https://doi.org/10.15391/snsv.2022-4.001
Romanenko, V., Podrigalo, L. Cynarski, W., Rovnaya, O., Korobeynikova, L., Goloha, V., & Robak, I. (2020). A comparative analysis of the short-term memory of martial arts’ athletes of different level of sportsmanship. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology, 20, 3, 18–24. https://doi.org/10.14589/ido.20.3.3
Sibley, B., & Etnier, J. (2003). The relationship between physical activity and cognitive functioning. Research Quarterly for Exercise and Sport, 74(1), 21-37. https://doi.org/10.1515/ijsl.2000.143.183.
