Еволюція пластичного відображення атлетів-єдиноборців у давньогрецькій скульптурі від архаїки до еллінізму
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2026-1.02Ключові слова:
бойові мистецтва, давньогрецька скульптура, атлети-єдиноборці, Олімпійські ігри, мистецтвознавство, архаїка, класика, еллінізм, панкратіон, кулачний бійАнотація
Мета: на основі аналізу наукових джерел дослідити відображення атлетів-єдиноборців в античній скульптурі від архаїчного періоду до пізньої класики. Матеріал та методи. Для вирішення завдань дослідження використовувалися такі методи: історико-культурний – для дослідження змін у способах зображення єдиноборств в різні періоди; порівняльний аналіз – для виявлення спільних рис та відмінностей у зображенні атлетів; іконографічний аналіз – для аналізу символіки та образів у скульптурах, пов’язаних зі спортом, і конкретно з боротьбою, виявлення міфологічних, релігійних чи алегоричних значень; формальний аналіз – для вивчення художніх особливостей скульптур (композиції, динаміки, технічних прийомів). Результати: у статті досліджується еволюція відображення бойових мистецтв у давньогрецькій скульптурі, починаючи від архаїчного періоду до епохи еллінізму. Особлива увага приділяється аналізу пластичності та динаміки зображень атлетів-єдиноборців, а також їхнього символічного значення. Визначено, що розвиток скульптурних форм тісно пов’язаний із філософськими та естетичними поглядами античного суспільства. Олімпійські ігри виступають важливим стимулом для створення статуй атлетів-переможців, що стають символами фізичної та моральної досконалості. Різні періоди розвитку скульптури, такі як архаїка, класика та еллінізм, характеризуються унікальними стилістичними підходами до зображення руху й пропорцій людського тіла. Від статичних поз архаїчного періоду до складних композицій еллінізму, скульптура демонструє прогрес у розумінні та передачі фізичних аспектів людської фігури. Зокрема, робота аналізує скульптури видатних майстрів, таких як Мирон і Поліклет, їхні внески у створення канонів краси та пропорцій. Крім того, розглянуто вплив римських копій на збереження ідей давньогрецького мистецтва. Підсумовуючи, стаття надає цінні висновки щодо еволюції бойових мистецтв у скульптурі як прояву культурного й естетичного розвитку давньогрецької цивілізації. Висновки. У результаті дослідження еволюції відображення атлетів у давньогрецькій скульптурі було встановлено, що зображення не тільки відображали фізичну досконалість, але й слугували символами культурних ідеалів античного суспільства. Скульптури олімпійців від архаїчного періоду до еллінізму демонструють поступове вдосконалення технік і стилістичних прийомів, що підкреслюють естетичні та філософські аспекти боротьби. Міждисциплінарний підхід до аналізу скульптур, зокрема інтеграція археологічних даних і історичних документів, дозволяє отримати глибше розуміння контексту створення цих творів і їхнього значення в культурі Давньої Греції. Вивчення археологічних знахідок та історії спорту допомагає розкрити зв’язок між змагальною діяльністю та мистецтвом, що підкреслює важливість бойових мистецтв як культурного феномену.
Посилання
Бакіко, І. В., & Дмитрук, В. С. (2013). Історія фізичної культури. Луцьк.
Голоха, В. Л., & Юй, Шань. (2024). Боротьба сумо крізь призму мистецтва: культурно-історичний аналіз. Єдиноборства, 1(31), 38-48. https://doi.org/10.15391/ed.2024-1.04
Томенко, О. А. & Чередніченко, С.В. (2007). Зародження і розвиток панкратіону в античний період. Молода спортивна наука України, 11. т. V. 372-376.
Холап, Г. (2005). Особливості і характер сучасної культури. Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка, 6, 232.
Argan, G. C. (1988). Storia dell'arte italiana. Firenze: Sansoni.
Arvanitis, J. (2003). Pankration: The Traditional Greek Combat Sport and Modern Mixed Martial Art. Paladin Press.
Britanica – [Electronic resource]. – Access mode: https://www.britannica.com/biography/Scopas (Date of application: 5.12.2025)
Burke, S. Roman Art From The Louvre: Resource for Educators (2007). American Federation of Arts
Corso, A. (2020). Classical Greek statues made by important masters described in the epigrams of evenus of paros. Indo-European Linguistics and Classical Philology Yearbook, 151-156. https://doi.org/10.30842/ielcp230690152411
DeMarco, M. A., Macaraeg, R., DiCristofano, A., & Manyak, A. (2018). Martial arts in the arts: An appreciation of artifacts. Via Media Publishing.
Dervenis, K., & Lykiardopoulos, N. (2007). The martial arts of ancient Greece: Modern fighting techniques from the Age of Alexander (1st U.S. ed.). Destiny Books.
Gardiner, N. E. (1910). Greek athletic sports and festivals. The Macmillan Co. Canada, Ltd. Toronto
Graves, D. C. (2016). Martial arts and the artworld. The Monist, 99(1), 13-25. http://www.jstor.org/stable/44012731
Haskell, F., & Penny, N. (1982). Taste and the antique: Lure of classical sculpture, 1500-1900. Yale University Press.
Hekler, A. (1972). Die Bildniskunst der Griechen und Römer. P. XXVI. No. 5,6,7,8. Stuttgart : J. Hoffmann
Hirsch, E.D. Jr. Ancient Greece and Rome. (2018). Core Knowledge Foundation.
Hollenback, G. M. & Kilgore, C. (2004). Wrestling or Pankration? Calling the Action in Hellenic Pottery Painting. The Journal of Alternative Perspectives on the Martial Arts and Sciences. https://www.researchgate.net/publication/378766660
Korka, E., & Lagos, C. (2018). New evidence for the coinage of Tenea. Numismatica e Antichita' Classiche. Quaderni Ticinesi, 47, 199-211.
Korka, E., Lefantzis, M., & Corso, A. (2019). Archaeological Discoveries from Tenea. Actual Problems of Theory and History of Art, 9, 172–179. https://doi.org/10.18688/AA199-1-16
Lennartz, K. (2013). Wrestling – a significant Olympic sport. [Electronic resource]. – Access mode: https://isoh.org/wp-content/uploads/2015/03/237.pdf (Date of application: 18.10.2025)
Messbarger, R., Johns, C., & Gavitt, P. (2016). Benedict XIV and the enlightenment: Art, science, and spirituality. University of Toronto Press.
Norris, M. (2000). Greek Art From Prehistoric To Classical: A resourse for Educators. The Metropolitan Museum of Art.
Platt, V. (2016). The Matter of Classical Art History. Daedalus, 145(2), 69-78.
Poliakoff, M. B. (1987). Combat sports in the ancient world: Competition, violence, and culture. Yale University Press.
Pollit, J. J. (1972). Art and Experience in Classical Greece. Cambridge University press.
Romarteblog – [Electronic resource]. – Access mode: https://romarteblog.wordpress.com/2016/07/09/il-pugilatore-in-riposo/ (Date of application: 6.12.2025)
Sedgley, R. Classical Art [Electronic resource]. – Access mode: https://u3aoliva.org/wp-content/uploads/2020/04/Classical-Greek-and-Roman-Art.pdf (Date of application: 6.12.2025)
Smith, W. (1875). A dictionary of Greek and Roman antiquities. John Murray.
Stainko, D. (2017). Martial Arts as a Topic in Sculpture and Painting. Totally Taekwondo.
Stansbury-O’Donnell, M. D. (2015). A History of Greek Art. Library of Congress Cataloging-in-Publication Data
Stuart, J. H. (1912). A Catalogue of the Ancient Sculptures Preserved in the Municipal Collections of Rome. The Sculptures of the Museo Capitolino: Stanze terrene a dritta. Oxford. I.8, p. 65-66, pl. 12.
The British Museum. The Olympic Games in ancient Greece: Information for teachers. [Electronic resource]. – Access mode: https://www.britishmuseum.org/sites/default/files/2019-09/british_museum_olympic_games.pdf (Date of application: 4.12.2025)
Thompson, N. L. (2007). Roman Art. Resource for Educators. The Metropolitan Museum of Art.
Vittucci, P. B. (2000). Antium: Anzio e Nettuno in epoca romana. Bardi.
Yalouris, N. (2004). The Olympic Games in Ancient Greece. Ekdotike Athenon S.A.
